Саміт Трампа: як в НАТО улестили "татка" й чим це обернеться для України
Саміт Трампа: як в НАТО улестили "татка" й чим це обернеться для України

Саміт Трампа: як в НАТО улестили "татка" й чим це обернеться для України

Про що союзники насправді домовилися?

Гаага зустріла тисячі політиків, журналістів, експертів та інших гостей чистими вулицями, висадженими квітами й затишком. Саміт НАТО, який в самому Альянсі назвали успішним, став фінальним штрихом у цій, здавалося б, ідеальній картинці.

З самого початку було очевидно, що програма та тривалість зустрічі союзників у Нідерландах оберталася навколо комфорту однієї людини — президента США Дональда Трампа. Хоча сам Трамп часто не має особливих сентиментів в бік інших країн, держави-члени Альянсу не полишають спроб достукатися до американського лідера й вмовити його "лишитися". Себто не відмовлятися від ролі Америки як гаранта європейської безпеки. І тим самим — зберегти ілюзію єдності.

Чи вдалося це — далі в матеріалі міжнародної оглядачки "Телеграфу" Ольги Кирилової.

"Стрибок" у витратах

Цьогоріч на карту було поставлено набагато більше: чи збережеться взагалі НАТО? Чи не розсваряться союзники вщент на радість Росії, Ірану та іншим частинам "вісі зла"? Врешті ілюзія єдності — теж засіб стримування для ворогів західних демократій деінде в світі.

І в цьому плані саміт став успішним. Максимально коротке підсумкове комюніке, в якому погоджено нову норму витрат на оборону в 5% від ВВП, підтримали всі 32 країни-члени. Попри, наприклад, початковий опір з боку Іспанії. Чому іспанці були проти? Існує величезна різниця в тому, знаходитесь ви в Мадриді чи, скажімо, Таллінні. Якщо в першій столиці вас більше турбує наплив туристів чи мігрантів, то в другій — Росія по сусідству.

Якщо під час Холодної війни оптика колективної безпеки формувалася, відштовхуючись від розуміння ворожої природи Радянського Союзу, то зараз кожна держава має свій список пріоритетних цілей, через які варто турбуватися.

У підсумку іспанцям "дісталося" від Трампа, який у спілкуванні з медіа уточнив: хоч Іспанію він і любить, але може вдарити по ній тарифами, якщо уряд врешті не змінить думку та не візьметься до справ.

Ключове питання з порогом у 5% полягає у тому: а чи не надто пізно його вдасться досягти? Адже дедлайн — десять років, які у сучасному світі видаються вічністю. Особливо на тлі розмов про те, що Росія може напасти на НАТО вже за п’ять років. Один із співрозмовників "Телеграфу" висловлює занепокоєння, що під ударом може опинитися будь-яка країна на Східному фланзі НАТО, і в підсумку Альянс не матиме достатньо засобів, щоб захистити союзника й стримати просування нападника далі.

При цьому держави вчергове підтвердили життєздатність Статті 5, коли напад на одну з країн вважається нападом на всіх. Тож, передбачивши всі занепокоєння, в НАТО пообіцяли вже 2029 року переглянути траєкторію та збалансованість витрат на оборону.

Усі почесті за успіх у досягненні нового плану витрат отримав Дональд Трамп, який давно наполягав на тому, щоб інші країни перестали "обкрадати" Америку й нарешті вкладали гроші у свій захист.

Політична хімія Трампа й Рютте

Хвалили у ці дні Трампа й за удар по ядерних об’єктах в Ірані, і за діалог з Путіним, й просто за те, що він такий є.

Здебільшого робив це відомий "заклинач президента США" — Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Перший саміт в якості лідера Альянсу до того ж проходив у рідному місті політика. Здається, Рютте не міг собі дозволити навіть натяку на провал. І єдиним шляхом до цього було погруження Трампа у "теплу ванну" лестощів. Відсилаючись до засідання Північноатлантичної ради — головної зустріч лідерів країн — президент США розповів:

"Коли я сидів за тим столом, це була чудова компанія людей, багатьох із яких я знав ще раніше.

Коли я побачив, із якою пристрастю вони ставляться до своїх країн… Майже кожен із них сказав: "Дякувати Богу за Сполучені Штати. Без США ми б не змогли. Без США не було б НАТО — воно б не працювало"…

Це було чудово. І я поїхав звідси з іншим відчуттям. Я поїхав із розумінням, що ці люди справді люблять свої країни. Це не шахрайство. І ми тут, щоб допомогти їм захистити свої держави", — запевнив Трамп.

Наряду з лестощами чи грайливим прозвиськом "татко" (англ. daddy) до Трампа доносили й важливі меседжі. Зокрема, італійська прем’єрка Джорджа Мелоні заявила американському візаві: рішучість, яка була проявлена щодо війни між Ізраїлем та Іраном, має бути застосована й щодо ситуації в Україні.

Той же Рютте під час однієї з конференцій нагадав про свою непросту історію відносин із Володимиром Путіним, коли останній заперечував провину Росії у збитті пасажирського рейсу MH17 2014 року, який слідував з Амстердама до Куала-Лумпура. Серед загиблих на борту людей було багато громадян Нідерландів.

Європейці усіляко намагалися донести до Трампа правду про наміри Москви та роль, яку США відіграють у стримування найгірших сценаріїв. Примітно, що за два дні у Гаазі президент США майже поставив на паузу критику своїх колег та найголовніше — українського керівництва. Здалося, що Трамп навіть проникся симпатією до Володимира Зеленського, з яким нарешті провів особисту зустріч, а в Путіні почав бачити головну проблему, яка заважає досягти бажаної "мирної угоди".

Врешті, американський президент відкинув пропозицію російського диктатора щодо допомоги у справах з Іраном. "Я сказав йому, що мені взагалі-то потрібна допомога з Росією", — пояснив Трамп.

Одне з джерел "Телеграфу" стверджує: уся інформація щодо жахливих наслідків російської агресії в Україні "справляє на Трампа враження й бажання зробити з цим щось". Зокрема, співрозмовник нагадує, як під час однієї із зустрічей із Зеленським Трамп підняв питання повернення українських дітей, яких вкрала Росія.

Загалом, США наряду з іншими державами підтримали Гаазьке комюніке, яке визнає Росією довгостроковою (й негайною) загрозою євроатлантичній безпеці. Натомість зобов’язання союзників перед Україною документ називає неухильними.

Без запрошення до НАТО

Було оголошено багато позитивних новин щодо зміцнення обороноздатності нашої держави, зокрема, в сфері протиповітряної оборони. Свій внесок в розбудову захисту неба анонсували Норвегія, Велика Британія, Нідерланди. Власне, Штати не відкидають ідею продажу ракет до систем Patriot, якщо знайдуть таку можливість. Усього за шість місяців цього року — європейці плюс Канада пообіцяли надати Києву безпекову допомогу на суму 35 мільярдів євро.

Навіть військова допомога від США, як стверджує високопосадовець НАТО, не закінчиться у найближчі місяці.

"Чинна військова допомога США не вичерпається зовсім скоро. Як на мене, йдеться не про кілька місяців — це триваліший період", — сказав він.

На жаль, про вступ до НАТО для Києва не йдеться, але "міст до членства" не зруйновано.

"Аспект, на який я хотів би звернути вашу увагу: ми погодили історичне рішення — витрачати 5% ВВП на оборону. Те, що союзники роблять на підтримку України, зараховуватиметься в ці 5%, що, своєю чергою, ще раз демонструє, наскільки тісно ми пов’язуємо безпеку України з нашою власною безпекою.

Ми рішуче підтримуємо зусилля, спрямовані на припинення війни. Звісно, всі визнають, що Росія й Путін наразі не надто зацікавлені в цьому. Але союзники все одно продовжують зусилля, щоб це стало можливим.

Підтримуючи Україну, ми робимо її сильнішою, а це означає, що коли мир настане, буде значно більше шансів, що він буде тривалим і справедливим", — пояснює високопосадовець НАТО.

Підсумовуючи: публічно НАТО залишається єдиним фронтом як у внутрішніх питаннях, так і в підтримці України. Європа нарешті здобула свій "медовий місяць" у відносинах із президентом США. Питання лише в тому, чи триватиме він довго. Втім, передбачити це наразі не під силу нікому.

Теги за темою
Володимир Зеленський Дональд Трамп НАТО
Джерело матеріала
loader