/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2Fcb7c2d8eca173b03f22d7e37d8c2ce88.jpg)
У Раді Європи критикують Німеччину за обмеження пропалестинських протестів
Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті різко розкритикував дії німецької влади проти пропалестинських протестів у зв'язку з війною в Газі.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Süddeutsche Zeitung.
У листі до федерального міністра внутрішніх справ Німеччини Александра Добріндта він попереджає про серйозні порушення свободи вираження поглядів і свободи зібрань.
О'Флаерті написав, що, за повідомленнями, поліція застосувала "надмірну силу" проти демонстрантів, у тому числі неповнолітніх, деякі з яких отримали поранення.
Застосування сили має відповідати конституційним принципам, таким як пропорційність, законність і недискримінація.
Окремі учасники нібито піддавалися надмірному онлайн-спостереженню та фізичному нагляду, а також довільним поліцейським перевіркам.
О'Флаерті закликав уряд Німеччини утриматися від будь-яких заходів, що дискримінують людей за їх політичними поглядами, релігією, національністю або міграційним статусом.
Критика комісара стосувалася конкретно демонстрацій у Берліні.
У деяких випадках, наприклад, під час зібрання 15 травня цього року, влада обмежила протести стаціонарними зібраннями.
Наскільки йому відомо, з лютого 2025 року також обмежено використання арабської мови та культурних символів під час демонстрацій.
У минулому різні демонстрації іноді закінчувалися насильницькими заворушеннями, в результаті яких постраждали як учасники, так і поліцейські.
Наприклад, під час мітингу в Берліні, присвяченого Дню пам'яті палестинської Накби, між демонстрантами та поліцією спалахнули заворушення та насильницькі сутички.
Учасники кидали в поліцейських бляшанки з газованою водою та інші предмети, обливали їх червоною фарбою.
День пам'яті 15 травня присвячений втечі та вигнанню сотень тисяч палестинців у зв'язку із заснуванням Держави Ізраїль та першою війною на Близькому Сході в 1948 році.
У лютому поліція Берліна дозволила мітинг лише в обмеженій зоні, а не у формі протестної ходи.
Іншою вимогою було, щоб розмови велися лише німецькою та англійською мовами.
Сенаторка з питань внутрішніх справ Берліна Іріс Шпрангер заявила в лютому, що під час попереднього мітингу мали місце прояви ненависті та підбурювання, що є неприпустимим.
О'Флаерті також бачить обмеження свободи вираження поглядів поза публічними місцями, наприклад, в університетах, школах та культурній сфері.
Є також повідомлення про спроби депортувати іноземних громадян за участь у протестах або політичні заяви щодо конфлікту на Близькому Сході.
Обмеження були введені з міркувань громадського порядку та громадського спокою, пише О'Флаерті у своєму листі.
Однак судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що свобода вираження поглядів "не поширюється лише на "інформацію" та "ідеї", які сприймаються позитивно, вважаються нешкідливими або залишають когось байдужим".
Щодо боротьби з антисемітизмом у Німеччині О'Флаерті пише: є ознаки того, що німецька влада категорично класифікує критику ізраїльського уряду як антисемітську.
Це не повинно призводити до придушення законного вираження думок.
Пізніше, під час перебування на сцені прем’єрів Польщі і Нідерландів хтось кинув туди димову шашку.
