Бахмут взяли зеки з приватної армії, а у нас досі немає цього інструменту, - Семен Семенченко
Бахмут взяли зеки з приватної армії, а у нас досі немає цього інструменту, - Семен Семенченко

Бахмут взяли зеки з приватної армії, а у нас досі немає цього інструменту, - Семен Семенченко

Українські ПВК можуть суттєво завадити планам Путіна

Днями президент Володимир Зеленський заявив, що розгляне можливістьстворення і легалізації в Україні власних приватних військовий компаній. Одним із тих, хто активно просував цю тему в державі є колишній комбат батальйону "Донбас" Семен Семенченко.

В бліц-інтерв'ю "Телеграфу" Семенченко розповів чим могли би бути корисні ПВК в Україні, хто їх повинен фінансувати і контролювати та чи не стануть приватні армії кишеньковим інструментом олігархів.

— Семене, зараз знову актуалізувалася тема створення і легалізації ПВК в Україні. Яку користь це могло б принести державі та силам оборони?

— Ще в 2017 році я виступав за те, щоб в державі були створені приватні військові компанії під контролем розвідки. І тоді був конкретний план на знищення ПВК "Вагнер" в Сирії. Закінчилося все тим, що вже четвертий рік мене судять, в тому числі, за те, що я проштовхував ідею ПВК (в 2021 році Семенченко отримав підозру від СБУ за створення незаконного збройного формування, — Ред.)

Ми бачили, наскільки ефективною в російській армії була ПВК "Вагнер". Їх ефективність ледве не закінчилася переворотом у самій Московії. Можна роками кричати які ми гарні, а зеки погані, але ці зеки вибили нашу армію з Бахмуту. На жаль. Не дивлячись на весь героїзм наших військових. Бахмут взяла приватна компанія. Так якщо приватна компанія виявилась більш ефективним інструментом в руках ворога, ніж наші ЗСУ були там (незалежно від героїзму хлопців), нам теж потрібен цей інструмент.

У всьому світі ПВК є нормальним інструментом. Його використовують у Великій Британії, Франції, США вже декілька сотень років. Під час колоніальних війн Індію, Америку, Азію для цих держав забирали не державні армії, а приватні компанії. Це історичний доказ їх ефективності.

Зараз є багато людей, які можуть організувати навколо себе успішне військо і показувати результат. Тому людям, які можуть це зробити, треба давати таку можливість під контролем держави.

— Все ж таки, давайте щодо конкретних бенефітів від створення ПВК.

— По-перше, це військова ефективність. І ми в такому стані, що нам не варто перебирати харчами. По-друге, це можливість охороняти наші інтереси і протидіяти Москві в усіх точках світу.

По-третє, давайте думати про те, що буде після війни. А після війни буде дуже багато людей, які залишаться без роботи. І я пам'ятаю, чим це закінчилося після АТО: люди спивалися, стрілялися, підривалися, або їхали працювати не за фахом. Коли ж почалося повномасштабне вторгнення, цим людям наново довелося опановувати втрачені навики. Тому ті, для кого війна і захист людей стали вже роботою, повинні мати можливість після війни, в українських ПВК продовжувати захищати людей. Щоб хлопці не бігали в криміналітет чи на збір полуниці в Польщі, а могли нормально, підтримуючи свою форму, заробляти для своєї сім'ї. І коли почнеться нова навала Московії, вони повинні бути фізично і психічно здорові і швидко стати на захист України.

ПВК ж це можливість, так званого, приватного військового співробітництва. Точно так само, як багато людей зараз роблять дрони, РЕБи. Я сам цим займаюсь, і у нас це виходить набагато ефективніше, ніж у державних інституцій. Тому історично, практично і в контексті викликів, які зараз стоять перед нашою державою, ПВК потрібні. Але, на жаль, ми запізнилися з цим рішення років на 10.

— Але чому ЗСУ не можуть виконувати ті ж самі завдання, які, за вашими словами можуть виконувати ПВК? В чому різниця?

— Це трохи інший вимір. Є багато сфер, де ЗСУ не має можливості працювати, а ПВК, разом з ГУР чи СБУ можуть. Це, наприклад, захист наших інтересів за кордоном. В тому числі, в ці інтереси входить, щоб цей "Африканський корпус" (ПВК створена Росією після ліквідації "Вагнер", — Ред.) не переміщався з Африки до нашої країни й не посилював фронт коли це буде треба Путіну. ЗСУ тут нічого не зможуть зробити.

Якщо ми говоримо про хлопців, які не хочуть втрачати свої навички після війни, а хочуть зберегти себе в професіональному плані, то не у всіх з них буде така можливість в ЗСУ.

Найголовніше — на жаль, у нашому війську панують не завжди найбільш ефективні люди, а ті, хто просто має підтримку від генералітету. І це не тільки в нашій армії. В інших країнах ПВК також, часом, ефективніші, ніж регулярні війська. Тому ми не завжди можемо зберегти ефективних людей в рамках нашого війська. Я не співставляю військо проти ПВК, а говорю про різні інструменти захисту нашої державності. Ми ж не кажемо, що нам не треба поліція, розвідка, СБУ. Це просто ще один інструмент, дуже зручний і сучасний, який також нам треба опановувати.

Та це не значить, що ПВК мають бути "перший сорт", а армія – "другий сорт". Хоча давайте чесно: армія ж неоднорідна. Там також є і спецпідрозділи, і придворні частини, і звичайна піхота, і піхота "другого сорту", яка не вилазить з окопів. А є люди, які всю війну знаходяться на другій лінії або десь в тилу. Пам'ятаєте, як нещодавно депутат сказав, що тільки 20% людей воює на передовий (мова про члена комітету з оборони та нацбезпеки Олександра Федієнка, — Ред.). Тобто у нас багато несправедливості і треба допомогти патріотичним людям, які організовані, отримати законодавче поле, щоб приносити користь країні.

— Однак давайте про ризики. Хіба ПВК не можуть бути використані в інтересах олігархів, холдингів, великого бізнесу? Хто платить за контракт, той і замовляє "музику". Або держава, там де не зможе впоратись штатними інструментами з якимись народними протестами, використає ПВК. Це ж зручно. Або ж є ризик використати ПВК навпаки проти держави.

— У Франції, Великій Британії, США цього ж не відбувається. Там навпаки і поліцейський і військовий може піти у відпустку, попрацювати на державу у приватній військовій компанії і повернутися назад до війська. Тому ці аргументи висмоктані з пальця. Казати, що приватна армія, яка, зазвичай, налічує декілька тисяч осіб максимум, загрожує державі, у якої мільйонна армія, поліція, СБУ… Ну це смішно. Тому я "за" ПВК, але під контролем держави, під керівництвом розумних людей і під законодавчим забезпеченням, щоб все було прописано нормально.

У держави є Національна гвардія, а у можновладців є тітушки. Їм для цього не потрібні ніякі приватні армії. Тим більше, якщо приватні армії працюють по закону. По закону можна прописати, наприклад, роботу ПВК тільки за межами України, або якщо всередині країни, то ПВК працюють тільки з якимись спецпідрозділами. Тобто ПВК можуть бути обмежені законодавством набагато більше, ніж наші звичайні тітушки, бандити чи навіть Національна гвардія. Потреби в створенні приватних армій для цього просто не існує.

Вся наша держава належить класу чиновників. І у цих можновладців: прокурорів, керівників поліції, уряду, є всі інструменти. Тому ПВК їм просто не потрібні. Вибачте, але ж поліція це давно вже приватна армія класу можновладців. Тому у них це давно вже існує.

Не кажуть же про те, що дрони, РЕБи, снаряди, кулемети, які у нас виробляють приватні фірми і поставляють у військо, хтось може захотіти направити проти держави. Тут же дозволяють це робити.

Крім того, а давайте згадаємо військову історію. Скільки військових заколотів зробили ПВК? Я не пам'ятаю жодного, крім Пригожина, але ми ж себе не порівнюємо з Московією. Натомість, я можу навести безліч прикладів, де саме армія створює військові перевороти. Наприклад, Петлюра проти Скоропадського. Або давайте згадаємо перевороти в Росії, Латинській Америці. ПВК це робили? Ні! Це робили військові.

— На вашу думку, чому тоді за більше ніж 10 років війни, в Україні не з'явились ПВК, якщо це такий ефективний інструмент, як ви кажете.

— Є люди, які не хочуть конкуренції. У них все "прихвачено" у війську, а коли є люди, які працюють ефективно, то на їх фоні робота звичайного можновладця у військових погонах виглядатиме мляво. Можливо, людей, які приймають рішення, просто лякають [ризиками]. Тому немає аргументів "проти", які витримують критику.

— Якою може бути модель фінансування ПВК в Україні? Ми бачимо американську модель: контракти з державою і міжнародні контракти. Російську модель, де ПВК в тіні і фінансуються олігархами та з бюджету РФ.

— Коли ми кажемо, що перемогли або хоча б відбилися від цієї навали, і використовуємо ПВК в якості працевлаштування для хлопців, то там все зрозуміло: це контракти за межами країни. І я думаю, що цей тягар [фінансовий] треба покладати на людей, які там мають уряд чи бізнес. І це будуть охоронні, логістичні, тренувальні послуги від ПВК. Вони ж не тільки воюють, а ще й тренують, займаються розмінуванням та охороною.

Якщо ПВК використовується в якості просування інтересів держави за кордоном (а не тільки для підтримки наших військових після війни), тоді є спеціальні фонди в ГУР, Службі зовнішньої розвідки і є законодавче поле для фінансування. Це не буде тягарем для українців. Тому фінансування може бути різне: приватне, міждержавне, з якихось фондів.

Теги за темою
війна Збройні сили України
Джерело матеріала