/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F75da6d5f29f178378a3aba80012d067d.png)
"Ісламській Республіці кінець": син колишнього монарха Ірану закликав до повстання проти режиму аятол
Реза Пехлеві Кір, старший син останнього шахіншаха Ірану, підтримує тісний зв'язок з Ізраїлем та схвалює його дії
Син колишнього правителя Ірану з династії Реза Пехлеві, яка покинула країну після Ісламської революції у 1979 році, виступив зі зверненням до іранського народу. Реза Пахлаві Кір, син останнього шахіншаха Ірану Мохаммеда Рези Пехлеві, закликав іранців до повстання та повалення режиму аятол на тлі протистояння Ірану з Ізраїлем.
Про це повідомило CNN із посиланням на офіційну заяву Кіра, спадкоємного принца династії Пехлеві. Він зазначив, що зараз Іран потребує загального повстання: пора покласти край рокам "колективного кошмару", яким стало правління режиму аятол.
"Ісламській Республіці настав кінець, і вона руйнується. Зараз саме час повстати. Час повернути Іран. Ми всі разом. Не турбуйтеся про те, що буде після падіння Ісламської республіки. Іран не вступить у період нестабільності або громадянської війни", – запевнив він.
Реза Пехлеві Кір, старший син останнього шахіншаха Ірану, підтримує тісний зв'язок з Ізраїлем та схвалює його дії. До моменту Ісламської революції у 1979 році Ізраїль мав дуже теплі стосунки зі світським Іраном: так, Мохаммед Реза Пехлеві був одним з перших лідерів країн Близького Сходу, хто визнав Ізраїль, як незалежну державу. Але стосунки двох країн були знищені після приходу до влади режиму аятол, яка змусила втекти династію Пехлеві та частину її прихильників (тих, кому не вдалося втекти, ув'язнили та згодом стратили ісламісти).
Світський Іран
Зараз важко в це повірити, але до 1979 року Іран був цілком світською державою, де ісламісти майже не мали впливу на уряд. Під керуванням Мохаммеда Рези Пехлеві країна вестернізувалася швидкими темпами: зокрема, шах зробив кроки в бік рівноправності жінок, що викликало істеричну реакцію фундаменталістів, а також заохочував іранський народ жити за західними традиціями, а не за шаріатом. Також він орієнтувався у політиці на США, був одним з важливих союзників Вашингтона на Близькому Сході та мав дуже добрі стосунки з Ізраїлем: обидві країни підтримували одна одну.
Проте державу Пехлеві знищили поганий стан економіки, корупція та ігнорування специфіки народу: початок "Білої революції" в 1963 році попри перші успіхи призвів до того, що у 1977 році країни звалилася у жорстоку економічну кризу. Реформи не врахували слабкості економіки країни, яка до початку 1960-х років залишалася напівфеодальною, а також базувалися на нафтових доходах, тому обвалення цін на нафту зробило велику дірку в іранському бюджеті. До того ж, шах не соромився використовувати добре фінансований та розгалужений репресивний апарат, в тому числі сумнозвісну САВАК – службу безпеки країни, придушуючи опозицію.
З іншого боку реформам протистояли релігійні фундаменталісти, які мали підтримку сільської та міської бідноти. Невдала земельна реформа призвела до того, що понад 40% селян мігрували до міст, де для них не було роботи – тому вони сформували маргінальну середу, де розквіт ісламізм радикального спрямування. До цих маргіналів доєдналися мулли, прихильники старого феодального дворянства Ірану, яке було відсунуто шахом від влади, бідні містяни та багато інших груп.
Повалення уряду та прихід до влади ісламських радикалів
В 1978-1979 роках в країні сталася Ісламська революція: її очолив священник з міста Кум Рухолла Хомейні, майбутній перший аятола Ісламської республіки. Причиною початку революції стали репресії проти протестувальників у кількох містах Ірану в січні 1978 році. Жорстокість, з якою шахська гвардія розігнала протести, та невдалі антиінфляційні заходи уряду стали причиною тотального страйку, та заворушень, які паралізували економіку та життя Ірану.
В результаті у 1979 році шах покинув Іран, оскільки США зрадили свого союзника та відмовилися надавати йому військову підтримку: президента Картера більше хвилював рейтинг, аніж проблеми одного з головних американських союзників на Близькому Сході. Після втечі шаха та шахбану (наступника престолу) до влади прийшли спочатку конституціоналісти, але потім, на тлі їхньої безпорадності у вирішенні проблем в країні, вже у січні-лютому 1979 році фундаменталісти влаштували переворот та захопили владу. Лідера прихильників демократії, Бахтіяра Шапура, вбили у 1991 році іранські агенти в Парижі, а більшість прихильників його партії, які не встигли втекти за кордон, репресували.
Рухолла Хомейні став першим аятолою Ірану та побудував державу на умовах суворого дотримання ісламських законів. У 1989 році після смерті Хомейні його замінив Алі Хаменеї, який керує Іраном й зараз. Іран на довгий час стала ворогом цивілізованого світу – США, Ізраїлю, Європи, світських монархій Близького Сходу, а з 2022 року й України.
Нагадаємо, що Іран готовий атакувати американські військові бази на Близькому Сході у випадку, якщо США вирішать втрутитися у війну на боці Ізраїлю. Для атаки на сили США вже готові ракети та бойова техніка, а також залишки іранських "проксі" у регіоні.
Як повідомлялося раніше, президент США Дональд Трамп раніше розповів, що Путін хоче виступити в ролі посередника на переговорах між Ізраїлем та Іраном. У Франції з цієї ідеї відкрито посміялися. А відомий український політолог зазначив, що Трамп своєю реакцією на війну Ізраїлю та Ірану показав особливості свого мислення. Зокрема, стало зрозуміло те, що він стоятиме на боці переможця.

