Чому Конча-Заспа так називається: цікава історія елітного київського передмістя

Конча-Заспа — одна з найвідоміших і водночас найзагадковіших околиць Києва. Елітне житло, державні резиденції, соснові ліси, Дніпро. Але чому ця місцевість має таку незвичну назву?

"Телеграф" зібрав цікаву інформацію. Як з’ясувалося, Конча-Заспа — це не фантазія чиновників чи забудовників.

Назва має давнє природне походження і тягнеться ще з XVI століття.

"Конча" — від слова, яким колись називали кінець річкового рукава або затоки.

"Заспа" — невелика водойма, засипана піском або мулом, тобто природне озерце, що могло бути відрізаним від Дніпра.

У той час на місці сучасної Конча-Заспи існували два окремі озера — Конча і Заспа. І лише в XIX–XX століттях ці дві назви об'єдналися в одну — так і з’явилась територія, яка сьогодні відома кожному киянину.

До речі, є й народні легенди щодо назви місцевості.

Легенда 1: Вартовий, який заснув

За розповіддю, датованою приблизно XIV–XV століттям, на цьому місці стояв вартовий — худий, високий "конча" (тобто крайній чи кінцевий). Коли вороги наблизилися, він заснув і пропустив напад — цей ганьбливий епізод закарбувався в народній пам’яті, і відтак місцевість почали називати Конча-Заспа.

Легенда 2: Заснули половці хана Кончака

Інша популярна версія пов’язує назву з монголами. Історик Ісаак Мінц, 3 липня 1962 року, записавши ось що: "Легенда каже, що Кончак дійшов до Києва… Воїни заснули. Кияни вночі напали… Звідси …назва Кончак заснув (Конча-Заспа)".

Цей варіант пов’язує назву з іменем хана Кончака, який нібито заснув разом зі своєю дружиною.

Легенда 3: "Кінчай заспать!" — витівка козаків

Народна історія з XIX–XVII століть каже, що козаки Хмельницького обманом змусили польську шляхту відпочити, вигукуючи "кінчай заспать" ("досить спати!"), після чого атакували їх нібито в момент здачі. Звідси й назва — "Конча‑Заспа".

Раніше "Телеграф" писав, що під Києвом є озеро із бірюзовою водою та білим піском. Ще кілька десятиліть тому тут видобували білу глину для цегляного виробництва.