Як Milk Bar та Aroma, але 19 століття: де пили каву кияни 150 років тому

У другій половині XIX століття Київ переживав справжнє культурне відродження. Місто, яке століттями залишалося провінційним, раптом почало перетворюватися на космополітичний центр, де переплітались торгівля, мистецтво та інтелектуальне життя.

У цій трансформації особливу роль відігравали заклади, які сьогодні могли б здатися звичайними, — кав'ярні та кондитерські. Але тоді вони були набагато більшим: це були справжні культурні центри, де народжувались ідеї, укладались угоди, а митці знаходили натхнення. Історія цих закладів — це історія самого Києва, який крок за кроком ставав європейською столицею.

Бернард Семадені та його швейцарська кондитерська

Бернард Семадені, представник швейцарської династії кондитерів, прибув до Києва у 1877 році. Після здобуття досвіду в Одесі він відкрив власний заклад на Хрещатику — "Швейцарську кондитерську Семадені". Ця кондитерська швидко стала відомою завдяки вишуканим десертам, які Семадені створював із любов’ю та майстерністю.

У теплу пору року гості насолоджувалися кавою та солодощами на літній терасі, а взимку — у затишному інтер’єрі. Особливою гордістю були різноманітні шоколадні вироби, морозиво та карамель "Кеті-Босс", що мала лікувальні властивості. Заклад приваблював не лише місцевих купців і чиновників, а й митців, журналістів і письменників, які цінували тутешню атмосферу та можливість читати іноземну пресу. Після смерті Бернарда у 1907 році його справа продовжувала жити, але згодом, у радянські часи, кондитерську закрили, а будівлю зруйнували під час війни.

Кондитерська "Жорж" — мистецтво і смак

Ще одним легендарним місцем була кондитерська "Жорж", заснована у 1872 році Джоржем Дортенманом із Пруссії. Розташована на розі Хрещатика та Прорізної, вона приваблювала відвідувачів не тільки смачними тістечками й кавою, а й розкішним інтер’єром із розписами Врубеля. Після смерті власника заклад перейшов до рук французьких підприємців, які зберегли його популярність. У 1903 році будівлю розширили, додавши два поверхи. Кондитерська працювала до 1919 року, після чого була закрита, а під час війни знищена.

Інші знакові кав’ярні Києва

• Кондитерська "Франсуа" на вулиці Богдана Хмельницького, відома своїми шоколадними виробами та кавою, була власністю поляка Франца Голомбека, який мав власну фабрику в Києві. Пізніше додалося ще дві кав'ярні, на Фундуклеївській, 4 та на Думській площі (сучасний Майдан). Тобто, це була перша мережа кав'ярень.
• Київська кав’ярня товариства на паях славилася багатим вибором іноземної преси і була популярна серед молоді.
• "Варшавська" кав’ярня Зігмонтовського на Лютеранській вулиці стала улюбленим місцем для шахістів і митців, серед яких був і Михайло Старицький.
• Кав’ярня "Слов’янська" у готелі "Прага" та кав’ярня при готелі "Континенталь" пропонували широкий асортимент імпортних напоїв і десертів.
• Кав’ярня "Турецька" славилася східною кавою з кардамоном і традиційними солодощами, що відображало популярність східної культури серед киян.

Ці заклади були не просто місцями для кави та десертів — вони стали важливими культурними майданчиками, де творилася історія міста, народжувалися ідеї та укладалися важливі угоди. Сьогодні їхня спадщина живе у спогадах і легендах Києва, нагадуючи про часи, коли кава була не просто напоєм, а ритуалом.