Вступна кампанія в аспірантуру: чи змінилися правила

В Україні триває вступна кампанія. В цьому році Міністерство освіти і науки (МОН) змінило правила вступу до аспірантури. Заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький розповів «24 каналу», які основні зміни відбулися та що очікувати цьогорічним абітурієнтам.

Винницький прокоментував, чи є ажіотаж серед вступників до аспірантури. Він зазначив, що той рівень паніки, який був у минулі роки, пішов на спад.  Він додав, що до 2022 року до аспірантури щороку вступало 7 000- 8 000 осіб. Торік стати магістрантами та аспірантами виявили бажання понад 246 000 осіб. Понад 90 000 з них – це чоловіки призовного віку, які вже мають ступінь магістра чи спеціаліста. Завдяки освіті вони сподівалися отримати відстрочку від мобілізації.

Заступник очільника МОН наголосив, що аспірантура – це засіб для оновлення викладацького складу в країні. Тому дуже важливо, щоби держава інвестувала саме в аспірантуру.

«Ми цього року, як і минулого, готуватимемо аспірантів виключно за державним замовленням», – сказав він.

Він також пояснив, які зміни відбулися щодо вступних іспитів.

«Буде новий вступний загальнодержавний іспит з методології наукових досліджень. Це де-факто перевірка того, наскільки той чи той вступник готовий до того, щоб проводити наукові дослідження», – додав він.

Винницький зауважив, що це буде один іспит з усіх інших іспитів для майбутніх аспірантів. Інші екзамени проводитимуть заклади вищої освіти. За його словами, аспірантура – це дуже спеціалізований рівень вищої освіти, де треба відібрати того аспіранта, який потенційно може зжитися зі своїм науковим керівником та скористатися з освітньої програми того чи того закладу освіти.

«Дуже важливо, аби заклади освіти самі підбирали свого аспіранта. Але до того, як вони його підбирають, є загальнодержавний іспит, який є своєрідним допуском до вступних випробувань в університеті», – сказав він.

Заступник очільника МОН додав, що якихось радикальних змін щодо правил вступної кампанії в аспірантуру, окрім тих, що оголосили раніше, абітурієнтам очікувати не варто.

Без сильної науки немає сильної держави, а без дієвої аспірантури немає науки. Система підготовки молодих дослідників в Україні давно потребує не косметичних, а фундаментальних змін. Сьогодні аспірантура більше нагадує пережиток минулого, ніж інструмент розвитку країни. Детальніше про це – у статті Ростислава Панчука "Аспірантура в Україні: як ми втрачаємо покоління молодих вчених і як можемо це змінити" на ZN.UA.