В університетах — рекордна кількість аспірантів 25+: що кажуть у Міносвіти

В Україні рекордно зросла кількість аспірантів, більшість з яких — чоловіки віком старше 25 років.

Про це розповів заступник міністра освіти Михайло Винницький в інтерв’ю «РБК-Україна».

За його словами, 2023 року в українських вишах зафіксували рекордну кількість вступників до аспірантури — майже 18,8 тисячі.

Із них 13,6 тисячі становили чоловіки віком 25+, які вступили на денну форму навчання за контрактом.

Винницький припускає, що більшість із них скористались цією можливістю для отримання відстрочки від мобілізації.

«У 2022 і 2023 році аномально багато вступників пішли на денну форму за контрактом саме для отримання відстрочки від мобілізації.

Цифри вражають.

Із 18 тисяч, які були зараховані в 23-му році, 13 600 — це були чоловіки 25+ — це з усіх зарахованих.

Це величезний сплеск популярності науки», — каже заступник міністра.

Урядовець повідомив, що якщо до вторгнення РФ на аспірантуру на контракт поступало 1300-1500 «денників», то в 2023 році раптом ця цифра стала 13 700.

82% із тих 13 700, це були чоловіки 25+ (11 248 людей).

Попередня цифра була 46%.

Винницький не бачить нічого поганого в тому, що більше людей йде в аспірантуру.

За його інформацією, ці аспіранти працюють з інноваціями щодо дронів, з електронікою, яка потрібна для радіоелектронної боротьби, інноваціями у сфері кіберзахисту.

«Багато потрібного робиться аспірантами для захисту держави.

Якщо людина в аспірантурі реально займається наукою, інноваційними розробками, нічого поганого в тому немає, що у неї також є відстрочки на період навчання.

Навіть якщо йому 25+, він все одно робить свій внесок в нашу оборону.

І це нормально», — говорить чиновник.

Проте він визнає, що є велика кількість зарахованих аспірантів, які не вчаться і не проводять наукових досліджень.

Їхні наукові керівники давно їх не бачили, вони не ходять на заняття, не публікують наукові статті.

«І саме тому ми зараз проводимо позапланові перевірки закладів освіти стосовно якості організації освітнього процесу.

Найчастіше ми бачимо проблему фейкового навчання.

Відсутність слідів реального навчання на освітніх платформах, якщо це онлайн.

Якщо це очно, то це відсутність доказів того, що людина складає сесію, немає публікацій, дисертації не пишуться», — підсумував заступник міністра.