Уроки мови: як сказати українською «столова»

З перших днів війни, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови і перейшли на українську. Але іноді вони помилково вживають суржикові слова.

Видання «24 канал» розповіло, чи можна сказати українською «столова». Такого слова в українських словниках немає, слово «столова» – русизм і суржик.

Словник української мови для позначення кімнати у якій їдять та п'ють, а також для закладу громадського харчування радить слово – «їдальня».

Тому правильно не «столова» – а «їдальня».

Саме так це слово подають перекладачі і воно фігурує у багатьох літературних творах різного часу.

«Лампа в їдальні прикручена була. На холодних тарілках неясно чорніла печеня»(Михайло Коцюбинський).

«Заклад громадського харчування. В республіці є чимало їдалень, чайних і буфетів, які добре зарекомендували себе». (газета Радянська Україна, 1956).

Слово «столова» теж є в українській мові, але як займенник, яким позначають речі для кімнати де споживають їжу чи для столу, а також овочі для споживання:

• столова ложка,
• столове срібло
• столовий гарнітур,
• столовий сервіз,
• столовий текстиль,
• столовий буряк чи гарбузи,
• столове вино.

А ще «столова» – як спеціальний термін в географії для позначення гори чи узвишшя, що має плоску вершину і стрімкі урвисті схили – Столова гора в Південно-Африканській Республіці.

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих «нових українців» говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.