Відкриття шокувало вчених: астероїд Веста міг біти частиною планети Сонячної системи

Астероїд Веста, другий за розміром об’єкт у Поясі астероїдів, може бути не «замороженою» протопланетою, а уламком більшого небесного тіла, знищеного мільярди років тому.

До такого висновку прийшли вчені, проаналізувавши нові дані про його гравітаційне поле та структуру.

Про це повідомило видання Space.

Раніше вважалося, що Веста — це «зародок» планети, який так і не сформувався.

Але останні дослідження показали: вона не має щільного металевого ядра, на відміну від справжніх протопланет.

Це означає, що її скоріше відірвало від більшого об’єкта — можливо, невідомої планети, яка колись існувала в Сонячній системі.

Докази отримані завдяки місії NASA Dawn, яка вивчала Весту у 2011–2012 роках.

Вчені виміряли її момент інерції — і виявили, що структура астероїда не відповідає типовій диференційованій протопланеті.

Ця знахідка створює парадокс, адже поверхня Вести вкрита вулканічними базальтами, а метеорити HED, що, як доведено, походять з Вести, також мають вулканічне походження.

Вулканічна активність зазвичай супроводжується диференціацією — процесом, під час якого важкі елементи опускаються до центру небесного тіла, формуючи ядро.

Однак нові дані про гравітацію цього не підтверджують.

Нові дослідження астероїда Веста поставили вчених у глухий кут.

Її поверхня вкрита вулканічними базальтами, що свідчить про минулу геологічну активність.

Але дані зонда Dawn показали дивну річ: гравітаційні виміри не підтверджують очікуваної диференціації надр — процесу, коли важкі елементи осідають до ядра.

Як пояснити цей парадокс? На думку планетолога Саймона Джейкобсона, можливі два сценарії.

Перший — диференціація на Весті почалася, але раптово зупинилася.

Проте аналіз метеоритів HED, що походять з астероїда, не підтверджує цієї теорії.

Другий, більш радикальний варіант: Веста — уламок більшого диференційованого тіла, можливо, протопланети, зруйнованої в результаті гігантського зіткнення мільярди років тому.