/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Fd622f13e8ced03fa40b6dfa5f5e0ea7f.jpg)
Феномен труби із Суджі – як Росія зробила культ із поразки
Відомий український блогер, публіцист, військовий експерт розповів про феномен росіян
Феномен труби з Суджі не в тому, що її шматками возять країною перед побєдобєсієм, попри те, що там покосило купу народу на виході, а решта випльовує легені.
Дивний символ, так?
Тим більше у Суджі справа була не в трубі, а в купі дронів на оптоволокні на півночі.
І ще в тому, що корейців, з яких третина ССО, довелося виводити на переформування та відновлення боєздатності у розпал операції, так там все йшло за планом.
Але росіянам не вперше робити свято з кривавої лазні і не про те, що реально відбувалося на полі бою – 23 лютого добрий приклад.
Феномен у тому, що туди тисячами йдуть люди — добровільно, посміхаються та пишаються. Дітей беруть — труби шматок доторкнутися.
На якій намальовано православних святих на тлі людей. Які біжать в атаку з червоним прапором – ідеальна шиза.
Без розгойдування — ви все брешете про північних корейців і трубу, і якби не корейці, то ще незрозуміло, як воно все повернулося, а в трубі ми за ціною не постоїмо.
Клацніть перемикач в голові. Не було жодних корейців і Північна Корея та Росія — брати навіки.
Причому режим не має важелів натиснути. Це не Куба та її комітети захисту революції, де сказав, що щось не те й пропав.
Це не чучхе, де дивляться як ти плакав на похороні коханого та рідного.
У них немає пайка, який можна урізати або солодкої державної роботи. Немає партійних характеристик працювати.
Федеральний глибинарій обриганий сам добровільно і з піснями йде чіпати трубу та веде туди дітей.
Навіть піонер у СРСР розумів, що варто втекти з демонстрації в підвал-гойдалку, де вже час пити "чорнило" і чіпати вожату за колінко.
І навіть відбиті діди з КПРС не придумали привозити з Афганістану шматки труби.
Ось це справжній феномен — росіяни об’***лися сильніше, ніж за кремлівських старців. При цьому, маючи доступ до Мережі і не маючи цензури. Такі справи.
Джерело: пост Кирила Данильченка у Facebook.
Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.
