/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F90ce33b34cd62e46a667220ad7a3e1cd.jpg)
Оперував на руїнах: хірург ЗСУ ампутував кінцівку бійцю, щоб дістати його з-під завалів
На Запорізькому напрямку хірургу ЗСУ довелося буквально на руїнах оперувати бійця, який опинився під завалами. Він пробрався до нього під бетонні плити і ампутував йому кінцівки, щоб врятувати.
Про цей випадок розповіли у Медичних силах ЗСУ.
Зазначається, що цю операцію провів військовий хірург Олексій Носулько, який командував однією з передових хірургічних груп на Запорізькому напрямку.
"Свою найголовнішу операцію Олексій зробив не на хірургічному столі, а у вузькому лазі під бетонними плитами зруйнованої будівлі, лежачи поруч із засипаним уламками захисником", — зауважили в Медичних силах.
До війни він був цивільним лікарем і мав спеціалізацію комбустіолога – спеціаліста з лікування важких опіків та працював в Центрі термічної травми і реконструктивної хірургії міста Дніпро і щороку їздив на військові збори, так як проходив службу у військовому резерві.
Він мобілізувався 25 лютого 2022 року, працював у Військово-медичному клінічному центрі Східного регіону і набув там досвід військової хірургії, а потім Олексій виїхав на Запоріжжя, в передове хірургічне відділення.
Там склалася ситуація, що внаслідок ворожого удару по Гуляйполю, одна з будівель обвалилася, поховавши під собою військовослужбовців. Одного з них довго не могли дістати, він був глибоко під завалами і його побратимам довелося копати під уламками спеціальний лаз, щоб наблизитися до цього хлопця. Дістати його не було можливості, оскільки його ноги привалило багатотонним бетонним перекриттям.
Бійці кілька годин намагалися його дістати з-під завалів, але не могли. Начальник медичної служби бригади прийшов до висновку, що єдиний спосіб врятувати життя — це здійснити ампутацією нижніх кінцівок просто там, під завалом.
"Коли я приїхав на місце, то побачив вузький хід між бетонними плитами, які трималися на автомобільному домкраті. Біля пораненого могла розміститися лише одна людина, працювати можна було тільки лежачи. Спочатку до пораненого заліз бригадний анестезіолог. Він забезпечив прохідність дихальних шляхів, поставивши назофарінгіальну трубку, знайшов якусь судину і почав капати фізрозчин і вводити знеболюючі засоби", — розповів Олексій Носулько.
Після того, як з-під плит вибрався анестезіолог, туди пробрався хірург, він лежав на боку, руками викопав нішу – завів туди турнікет, почав через колінний суглоб відсікати кінцівку. Дія наркозу в якийсь момент почала слабнути, і йому в нішу скинули шприц з препаратом.
"Скальпеля всі попереламував, і через ту ж нішу я отримав звичайний кухонний ніж, яким я продовжував цю ампутацію. З величезними труднощами мені таки вдалося ампутувати другу ногу. Після чого нас з постраждалим витягнули з цієї нори. Поки я все це робив, на нас поволі зсувалися уламки. Адже руїни весь час вібрували від "виходів" і "прильотів" близького артобстрілу", — розповів хірург.
Ві додав, що вже після операції дізнався, що керівництво бригади стягнуло до завалу всі засоби РЕБ, які змогли залучити. Завдяки цьому над "попераційною" був надійний купол, через який не могли пробитися ворожі ударні дрони.
"Інколи треба подолати страх, зробити крок вперед, не просто як лікар, а як бойовий офіцер. Але мій страх – це ніщо в порівнянні з тим усім, що пережив сам пацієнт. Він був у свідомості протягом 6 годин, поки його намагалися дістати побратими. З їхніх слів, він дуже страждав і наприкінці просив скинути йому пістолет і йти звідти. Мене весь цей жах наздогнав через кілька годин, коли відпустив адреналін", — розповів Олексій Носулько.
Пораненого бійця евакуювали в бригадний стабілізаційний пункт, де зробили протишокові заходи і провели конверсію турнікетів, а також максимально очистили і помили рани. Хлопець вижив, переніс кілька важких операцій і зараз ходить на протезах.
"Впевнений, що ця історія зможе вплинути на інших медиків. Адже вона про те, що служба військового лікаря – це зовсім не завжди тепла стерильна операційна і нормальні безпечні умови. Та в мене підростає маленький син. І розумію, що все те, що роблю, що ми всі тут робимо – це заради нього та інших дітей. Щоб війна не перейшла у спадок їх поколінню", — сказав хірург.
Нагадаємо, що в Дніпрі медики під час хірургічного втручання розбудили пацієнта і змусили говорити.
