Китай і країни Перської затоки: перспективи економічної співпраці

У контексті загострення торговельної війни між США та Китаєм, коли американські мита на китайські товари досягли 145%, а Китай у відповідь підвищив свої контртарифи до 125%, експерти аналізують можливі наслідки для глобальної економіки та потенційні шляхи диверсифікації для китайських підприємств, пише Eurasia Review.

Деякі китайські коментатори розглядають країни Близького Сходу, особливо держави Перської затоки, як потенційний "притулок" для китайської зовнішньої торгівлі. Вони аргументують це тим, що за останні роки торгівля та інвестиції між Китаєм і регіоном Перської затоки значно прогресували, а США запровадили лише 10% підвищення тарифів для основних країн Затоки. Однак, галузеві експерти застерігають від надмірного оптимізму.

Для країн Перської затоки непрямі наслідки тарифної політики США можуть бути значнішими, ніж прямі. Експерти підкреслюють, що навіть 10% тариф може призвести до зниження очікувань щодо глобального зростання попиту на нафту у 2025 році з нинішнього прогнозу в 900 000 барелів на день до лише 600 000 барелів на день, з подальшими ризиками зниження.

Також після впровадження "взаємних тарифів" індекс долара США драматично впав з 110 у січні до нижче 100. Для країн Затоки, валюти яких прив'язані до долара США, це означає зменшення купівельної спроможності та підвищення вартості імпорту.

Крім того, країни Затоки довгий час працювали над зменшенням залежності від нафтової промисловості шляхом диверсифікації. Порушення нафтових доходів і фінансової стабільності означає, що їхня здатність продовжувати промислову трансформацію зіткнеться з ще більшою невизначеністю.

Щодо економічних і торговельних відносин між Китаєм та країнами Перської затоки, тиск від тарифів США необов'язково призведе до тіснішого партнерства. У сфері товарної торгівлі існують як сприятливі, так і несприятливі фактори. Через власний прогрес Китаю в енергетичному переході його попит на нафтопродукти поступово послаблюється, що ускладнює розширення простору для збільшення імпорту нафти з Затоки.

Що стосується інвестицій, багато китайських компаній розглядають можливість розширення на закордонні ринки, включаючи країни Перської затоки. Однак галузеві експерти наголошують на сумнівній здатності країн Затоки поглинати китайські інвестиції та керувати промисловими переміщеннями через обмежений розмір місцевих ринків та регіональний вплив.

Після періоду короткострокової турбулентності американський ринок облігацій почав стабілізуватися, а кадрові зміни в китайському уряді також вказують на те, що Китай готується офіційно вести переговори зі США щодо відповідних торговельних суперечок. Проте широкі та глибокі розбіжності між двома країнами свідчать про те, що цей процес, ймовірно, буде тривалим і надзвичайно складним.