Іноземні компанії у Китаї сплачують мита як на імпорт, так і на експорт

Іноземні компанії, які працюють у Китаї, змушені платити митні збори в розмірі 125% при імпорті компонентів і 145% при експорті готової продукції до США. Такі умови стали наслідком ескалації торговельної війни, розпочатої адміністрацією американського президента Дональда Трампа.

Міжнародні компанії та спільні підприємства становлять майже третину загального обсягу зовнішньої торгівлі Китаю, що підкреслює їхню вразливість до тарифної політики, повідомляє The Financial Times.

Великі американські корпорації, такі як Apple і Tesla, а також багато менших виробників, широко використовують Китай як виробничу базу, імпортуючи сировину та комплектуючі для подальшого складання продукції й експорту.

Економісти зазначають, що за нових умов такі компанії змушені платити як китайські, так і американські тарифи на одні й ті самі товари. Після рішення Трампа різко підвищити мита на всі китайські експортні товари до 145%, Пекін відповів дзеркальними заходами.

«Іноземні компанії сьогодні зазнають справжнього тиску на китайському ринку», – заявив директор Asia Global Institute при Гонконзькому університеті Хейвай Тан. – Вони сплачують китайські тарифи при імпорті і американські при експорті. ЇВони двічі опиняються під ударом».

Згідно з даними Головного митного управління Китаю та розрахунками Financial Times, повністю або частково іноземні компанії забезпечили торік $980 млрд китайського експорту (понад чверть від загального обсягу) та $820 млрд імпорту (понад третину). Незважаючи на це, Китай встановив рекордний торговельний профіцит майже в $1 трлн.

Китайська експортна модель значною мірою будувалася на діяльності іноземних підприємств, зокрема з Гонконгу та Макао, які використовували дешеву робочу силу країни. У 2008 році на частку таких компаній припадало 55% усієї китайської торгівлі. Проте з переходом Пекіна до політики технологічної самостійності їхня частка зменшилася до 29,6% торік.

Попри вагому роль в експорті, іноземні компанії забезпечили лише 16% торговельного профіциту Китаю минулого року, оскільки їхній великий обсяг імпорту суттєво зменшував чистий експортний показник.

Президент Американської торгової палати в Китаї Майкл Харт зауважив, що вплив тарифів відчувають і неамериканські компанії, які залежать від американських комплектуючих. За його словами, китайське Міністерство комерції розглядає можливість надання винятків для окремих секторів.

Китай дозволяє деяким компаніям уникати сплати мит на імпорт комплектуючих та сировини для товарів, що призначені для подальшого експорту, у межах так званої «переробної торгівлі».

Втім, через напруження у торгівлі багато іноземних компаній, особливо менші виробники, можуть вважати експорт із Китаю надто затратним. За словами Харта, Китай звільняє від мит лише ті товари, які експортуються безпосередньо до США, але не до інших країн.

Економісти попереджають, що тривалий торговельний конфлікт може ще більше знизити приплив прямих іноземних інвестицій у Китай, який уже скоротився на 27,1% у 2024 році порівняно з попереднім роком, за даними Міністерства комерції КНР.

«Компанії, які заходять до Китаю з метою обслуговувати внутрішній ринок, можуть продовжити інвестувати. Але якщо ваша мета – інші ринки, особливо США, вам доведеться серйозно переглянути свою глобальну стратегію», – зазначив керівник економічного факультету Університету Ліньнань у Гонконзі Цю Дунсяо.

Нагадаємо, Сі Цзіньпін оголосив план протидії впливу торговельної війни з США на економіку Китаю.

Як США і Китай вийшли на новий рівень суперництва, де мита стають лише частиною великої гри? Як впливають ці економічні рішення на глобальні ринки та майбутнє технологій?

Надзвичайний та Повноважний Посол Сергій Корсунський досліджує, що стоїть за торговельною війною між США і Китаєм, яка вже давно перестала бути лише економічною боротьбою. Як глобальні лідери ‒ від Трампа до китайських бізнесменів ‒ знаходять шляхи до компромісів в умовах війни тарифів?

У статті "Тарифна війна США і Китаю: чи переможе Трамп?" читайте про наслідки для економіки й геополітики.