/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F390b88206cb8008557aafb218282c854.jpg)
Великий вибух під сумнівом: вчений пропонує нову теорію народження Всесвіту
Традиційна теорія Великого вибуху, яка десятиліттями домінувала в космології, опинилася під новою хвилею критики.
Науковець Річард Лью з Університету Алабами в Хантсвіллі запропонував альтернативне пояснення виникнення Всесвіту, яке ставить під сумнів усталені уявлення.
Про це пише Daily Mail.
На думку Лью, космос виник не внаслідок одного гігантського вибуху, а завдяки серії швидких і локалізованих сплесків енергії — так званих “тимчасових сингулярностей”.
Кожен сплеск викидав матерію і енергію у простір, формуючи планети, зірки, галактики й інші структури.
Ця концепція прямо протиставляється класичній моделі Великого вибуху, яка стверджує, що Всесвіт народився з єдиної гарячої і надщільної точки.
Ще один виклик для теорії Великого вибуху — необхідність існування темної матерії та темної енергії, без яких модель не працює.
Проблема в тому, що докази їх існування досі залишаються непрямими.
Натомість модель Лью взагалі не потребує темної матерії чи темної енергії для пояснення розширення Всесвіту.
На його думку, серія непомітних швидких сплесків могла б зумовити спостережувані космічні структури і прискорення розширення космосу без залучення загадкових невидимих субстанцій.
За словами дослідника, ці енергетичні викиди були б настільки короткочасними, що сучасні телескопи просто не встигають їх зафіксувати.
Водночас саме вони могли б забезпечити достатньо матерії для утворення галактик і скупчень, які ми бачимо сьогодні.
У традиційній моделі Великого вибуху ключову роль відіграють дві загадкові сили: темна матерія й темна енергія.
Перша має утримувати космічні структури разом, а друга — пояснювати прискорення розширення Всесвіту.
Без них, як підкреслюють науковці, стандартна теорія не збігається зі спостереженнями: галактики утворилися б набагато повільніше, а розширення космосу не набирало б таких обертів.
Проте Річард Лью пропонує відмовитися від цих гіпотетичних субстанцій і замінити їх концепцією тимчасових сингулярностей — короткочасних енергетичних сплесків, які поступово наповнювали Всесвіт матерією й енергією, змушуючи його розширюватися.
Його теорія намагається пояснити еволюцію Всесвіту лише за допомогою відомих законів фізики, без потреби в силах, існування яких досі не підтверджено прямими доказами.
Втім, модель Лью має свої слабкі місця.
Тимчасові сингулярності, за своєю природою, короткочасні й непомітні для сучасних інструментів спостереження, що ставить під сумнів можливість їх прямого виявлення.
До того ж на користь темної матерії й темної енергії вже накопичено значно більше непрямих доказів, ніж на підтримку нової теорії.
Водночас Лью планує перевірити свої ідеї за допомогою наземних телескопів, шукаючи “стрибки” червоного зміщення — різкі зміни у спектрах далеких об’єктів, які можуть свідчити про вплив окремих енергетичних сплесків.
Якщо такі спостереження вдасться зафіксувати, це може стати першим реальним свідченням на користь того, що космос розширюється не завдяки темній енергії, а через невидимі вибухи в його історії.

