Наївні та вперті: вчені з'ясували, що консервативні зумери не відокремлюють брехню від правди

Про це пише PsyPost.

Нове дослідження дало змогу вченим отримати безпрецедентне уявлення про те, кому насправді найскладніше відокремити факт від вигадки в інтернеті, і, як виявилося, його результати спростовують багато очікувань.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

У дослідженні, проведеному під керівництвом Х'юджін Ку, постдокторантки Університету Британської Колумбії та опублікованому в журналі Personality and Individual Differences, використовувався тест на сприйнятливість до дезінформації — ретельно розроблений інструмент, призначений для вимірювання того, наскільки добре людина може відрізнити справжні новини від майстерно створених підробок.

Важливо Підступний паразит робить із мурах справжніх зомбі: відводить від дому, а потім обезголовлює (фото)

У цьому методі використовували 10 справжніх заголовків і 10 неправдивих, згенерованих штучним інтелектом, а учасники з 24 країн отримували інформацію через публічний веб-сайт, який просували на різних платформах. Ку підкреслила актуальність свого завдання: зрозуміти вразливість до дезінформації в глобальному масштабі, а не покладатися на вузькі, орієнтовані на Захід вибірки.

Результати, отримані від більш ніж 66 000 учасників, намалювали детальний і тривожний портрет сучасної молоді. Покоління Z, незважаючи на те що виросло в епоху цифрових технологій, продемонструвало найвищу сприйнятливість до дезінформації, постійно поступаючись у балах представникам міленіалів, покоління Х і навіть бумерів.

Гендерна ідентичність також зіграла свою роль: люди, які ідентифікують себе як жінки або небінарні особистості, загалом виявилися вразливішими, ніж їхні колеги-чоловіки.

Рівень освіти виявився сильним захисним фактором — люди з вищою освітою показали помітно кращі результати, в той час як політичні погляди виявили стійке зниження показників у міру того, як люди дедалі більше схилялися до консервативної ідеології, навіть коли дані по США були ізольовані або повністю виключені.

Додатковий момент привнесло дослідження, під час якого з'ясовувалося, наскільки добре учасники розуміють свої власні здібності. Хоча впевненість у собі загалом відображала реальні навички, виявилися значні відмінності.

Самооцінка жінок виявилася разюче точнішою, ніж у чоловіків, а серед представників різних поколінь учасники покоління Z, незважаючи на найнижчі бали, напрочуд точно уявляли собі рівень своїх можливостей.

Політична ідеологія також вплинула на точність самооцінки, причому крайні консерватори продемонстрували слабший зв'язок між своєю впевненістю та реальними здібностями.

Відмінності на рівні країн ще більше підкреслили складність уразливості до дезінформації. Учасники з таких країн, як Бельгія, Канада, Фінляндія, Нідерланди та Швеція, показали однакові результати з американцями, але багато інших країн показали нижчі результати, що свідчить про культурний і мовний вплив.

Навіть невелика різниця в балах між групами може мати величезний вплив на реальний світ, особливо з огляду на той потік інформації, з яким люди стикаються щодня, і ту роль, яку дезінформація відіграє в ухваленні найважливіших рішень — від вибору системи охорони здоров'я до виборів, заявили автори.

Раніше Фокус писав про очевидні ознаки психопатії у людей. Психопати є досить небезпечними людьми, які вміють легко ховатися в суспільстві до моменту, коли стане занадто пізно.

Також Фокус писав про те, як визначити володарів "рухливого інтелекту". Рухомий інтелект досить сильно відрізняється від свого більш стандартного виду, і вчені виділили риси характеру, за якими можна визначити його носіїв.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.