Навіщо в храмах підвішували страусині яйця - розгадка таємниці під склепінням

У середньовічних соборах можна було побачити доволі дивні прикраси — страусині яйця, що спантеличували істориків і богословів.

Ви дізнаєтеся:

Серед оздоб середньовічних соборів та храмів можна було побачити чимало дивовижного: мушлі наутилусів, бивні слонової кістки, роги антилоп або єдинорогів, метеорити, вогняні камені, кігті грифонів і страусині яйця. Ці великі, міцні яйця, підвішені під склепіннями святинь, довгий час залишалися загадкою для дослідників.

Главред дізнався, який сенс вкладали у цю прикрасу ті, хто розміщував її в сакральному просторі. Попри відсутність однозначної відповіді, існує кілька версій, які допомагають краще зрозуміти значення цього незвичного символу.

Біблійні витоки

У Біблії, зокрема в Книзі Іова, страус згадується як істота, яка не піклується про свої яйця:

"Крило у струся красне, пір’я й пух у нього гарні?

Коли кладе на землі свої яйця і на піску їх вигріває,

він забуває, що нога їх може роздушити, що дикий звір їх може розтоптати.

До власних дітей він жорстокий, мов би вони не його були;

йому байдуже, що праця його марна.

Бо Бог позбавив його глузду, не наділив його розумом" (Іов 39, 13-17).

У контексті середньовічної культури, де візуальні символи відігравали ключову роль, страусине яйце могло слугувати моральним нагадуванням: не бути легковажним у вірі, не забувати про свої духовні обов’язки, не втрачати пильність під час молитви, пише Medievalists.net. Для людей, які під час Меси підводили очі до склепіння храму, це було мовчазне нагадування: зосередься, не будь забудькуватим, як страус.

Від земного до небесного

В англійському бестіарії XIII століття страус описується не лише як птах, що не літає, а й як істота, що відкладає яйця, коли на небі з’являються Плеяди. Птах, зосереджений на небі, а не на своєму потомстві, уособлює відмову від земного на користь небесного.

"Страус знає свій правильний час і забуває про своє потомство, відкидаючи земне, щоб слідувати небесним шляхом..." - йдеться в бестіарії.

Цей образ уособлює ідеал християнського життя: зосередженість не на матеріальному, а на вічному. Тож яйце, залишене страусом, символізує відмову від мирських бажань на користь духовної мети — Царства Божого.

Символ Церкви

Шкаралупа яйця, тверда та захисна, символізує Церкву як безпечне середовище для духовного розвитку. А його округла форма нагадує про досконалість і єдність християнської спільноти.

Цей мотив перегукується з євангельськими словами Ісуса: "Єрусалиме... скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила..." (Мт 23, 37).

Святий Августин також використовує цей образ: "Давайте покладемо наше яйце, нашу надію, під крила цієї курки". У поезії XII–XIII століть ця метафора часто з’являється як символ духовного прихистку в Божій благодаті.

Символ Воскресінн

У християнській символіці яйце — один із найпотужніших знаків Воскресіння. Яєчна шкаралупа, що розбивається, — це гробниця, яка відкрилася. З неї з’являється нове життя, як і Христос вийшов із гробу.

Поет Саварі де Молеон описав, як під час Великодньої утрені в абатстві Святого Моріса священнослужителі піднімали два страусині яйця як символ Воскреслого Христа, вигукуючи: "Alleluia resurrexit Dominus, resurrexit Leo Fortis, Christus, Filius Dei".

Практичне значення і художня обробка

Страусині яйця були великою рідкістю в середньовічній Європі, тому коштували дорого. Подарувати таку річ храму могли тільки багаті меценати. Починаючи з XIII століття, яйця часто оздоблювали коштовними металами, вставляли у оправи й навіть використовували як літургійний посуд.

Наприклад, у соборі німецького Гальберштадта два страусині яйця були перетворені на дароносиці. Відомі також випадки виготовлення з них релікваріїв — контейнерів для зберігання мощей святих.

Вас також може зацікавити: