/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F2e52dedc018664831c4ed2f762e93188.jpg)
Росія може завдати нового удару по Чорнобильській АЕС: названо головну умову
Про що сказав Гончар:
Спроби російських військ завдати удару по Чорнобильській АЕС 14 лютого мали на меті створення паніки та психологічного тиску, супроводжуючись інформаційною кампанією про радіаційні загрози. Як зауважив президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар під час чату на Главреді, ризик повторних атак на ЧАЕС залишається.
Він нагадав, що ще у 2022 році одним із виправдань російського вторгнення була фальшива теза про нібито розробку Україною "брудної бомби" на базі ЧАЕС із використанням радіоактивних матеріалів.
"Тому в цьому контексті, враховуючи хибну логіку Кремля, ми не можемо виключати повтору варіантів ураження ЧАЕС у той чи інший спосіб. Але тут Москва ходить по лезу бритви, оскільки такі дії не підвищують довіру до РФ і Росатома, тому що тут Росія поводиться з чутливими ядерними об'єктами, порушуючи всі мислимі міжнародні конвенції. Тому намагання не нашкодити собі слугуватиме для Росії певним фактором стримування, який частково убезпечить від таких кроків", - сказав аналітик.
Гончар також підкреслив, що західні країни помилково вважали, що Росія не наважиться на агресію, оскільки веде газову торгівлю, мовляв, ті, хто торгує, не воюють. Проте Кремль діє за власною логікою. Газовий бізнес використовувався не лише для отримання прибутків, а й для впливу на політичні еліти Заходу. У період війни РФ перетворила газ на інструмент тиску, скорочуючи поставки до Європи та провокуючи стрибки цін. У 2022 році вартість газу в Європі зросла вдесятеро, що принесло Росії надприбутки.
Дивіться відео, в якому Михайло Гончар розповів, як зниження цін на нафту вдарить по Росії:
"Тому якщо в Кремлі переможе логіка військового характеру, зокрема, вони вирішать вразити ядерний об'єкт, вони це зроблять, не рахуючись із ціною. Але з урахуванням того, що розгорнуто широку комерційну діяльність з експорту російських ядерних технологій, росіяни будуть змушені подумати перед тим, як діяти. Нині колишній начальник Росатому Кирієнко, який 11 років очолював Росатом, є першим заступником глави путінської адміністрації, тож у Кремлі чудово розуміють, чого коштуватиме провокування ядерного інциденту", - резюмував він.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Ffe7d123ef0ee6d934d687429b11e8d57.jpg)
Удар по ЧАЕС - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, у ніч на 14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Про факт удару повідомив президент України Володимир Зеленський. За його словами, конструкція зазнала серйозних ушкоджень і виникла пожежа.
Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження через цей обстріл і разом із відповідними структурами проводила слідчі дії на місці.
Як зазначив Зеленський під час свого виступу на Мюнхенській безпековій конференції, дрон, запущений Росією по ЧАЕС, містив щонайменше 50 кілограмів вибухівки.
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.

