"Українська мрія може здійснитись": чи запустить обвал цін на нафту розпад Росії
"Українська мрія може здійснитись": чи запустить обвал цін на нафту розпад Росії

"Українська мрія може здійснитись": чи запустить обвал цін на нафту розпад Росії

"Українська мрія" щодо розпаду Росії може збутись за відповідних дій з боку російських нацменшин, України та інших країн світу, зазначив Гончар.

Про що сказав Гончар:

Падіння цін на нафту, безумовно, матиме певний ланцюговий ефект для російської економіки, оскільки її сектори тісно взаємопов’язані. Втім, очікувати, що це одразу призведе до розпаду Росії не варто, адже такі процеси є тривалими. Про це під час чату на Главреді розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар.

Він нагадав про події 1990-х років, коли після розпаду СРСР багато автономій у складі РРФСР, а згодом і Російської Федерації, суттєво розширили свої повноваження. Деякі з них навіть ухвалили закони, які фактично зробили їх повноправними господарями на своїй території. Особливо це було помітно в Республіці Саха (Якутія). Однак з приходом до влади Путіна центральна влада повернула собі ці повноваження.

"Відповідно, зараз, коли грошей стає дедалі менше, а видатки зростають, і з федерального центру доходів у вигляді субсидій дедалі менше і менше, рано чи пізно або опозиційні еліти, які перебувають сьогодні десь за межами Татарстану, Башкортостану, Якутії або будь-яких інших суб'єктів федерації, або й ті офіційні еліти, які зараз при владі, почнуть замислюватися, як далі бути, що потрібно якось виживати самим, що федеральний центр розподіляє доходи на користь війни, а це вкидання грошей у топку війни призводить до дестабілізації економічно-соціального життя", - сказав Гончар.

Експерт зазначив, що необхідно активно працювати в цьому напрямі, оскільки стратегічно дезінтегрована Росія вже не становитиме такої загрози для міжнародної безпеки й для України, як у її нинішньому вигляді. Це має стати довгостроковою метою. Подібну точку зору підтримують і в багатьох європейських країнах, особливо тих, які свого часу зазнали наслідків російської експансії.

"Інша річ, що спрацьовує інстинкт колапсу ядерної Росії, тобто що буде з ядерною зброєю. Втім, як показує досвід колапсу Радянського Союзу, нічого жахливого з російською ядерною зброєю не сталося. Тож ці питання можна вирішувати. Тому з цього курсу не слід звертати, навпаки, його слід робити більш цілеспрямованим. У цьому контексті Верховна Рада має ухвалити відповідний закон про сприяння з боку України забезпеченню прав корінних народів Росії. Такий процес важливий", - додав він.

Дивіться відео, в якому Михайло Гончар розповів, як зниження цін на нафту вдарить по Росії:

Гончар також підкреслює, що навіть у разі не повного розпаду Росії, а її справжньої федералізації, центральна влада втратить можливість спрямовувати всі доходи з регіонів на ведення війни, адже це суперечитиме інтересам самих суб’єктів федерації.

На його думку, "українська мрія" не втілиться автоматично, вона потребує цілеспрямованих зусиль як з боку України, так і з боку національних еліт у самій Росії, а також підтримки тих держав, які поділяють подібне бачення.

'Українська мрія може здійснитись': чи запустить обвал цін на нафту розпад Росії
Як змінювались ціни на нафту / Інфографіка: Главред

Економічні проблеми Росії - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, експерт із міжнародної енергетики та безпеки, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар зазначив, що падіння цін на нафту є наслідком як рішень Саудівської Аравії, так і запровадження мит з боку Дональда Трампа.

На думку військового експерта, полковника запасу ЗСУ Романа Світана, якщо Україна не продовжить атаки на російські нафтопереробні заводи, економіка РФ залишатиметься відносно стабільною, попри певний тиск через зниження цін на нафту. Однак уже у 2026 році Росія може зіткнутися з системними економічними проблемами.

Видання The Wall Street Journal звертає увагу на те, що протягом війни значні бюджетні витрати на військову сферу підтримували виробничий сектор РФ, частково нівелюючи ефект від санкцій. У результаті економіка Росії стала залежною від війни як джерела робочих місць, доходів і зростання. Вихід із цього стану після завершення бойових дій може створити серйозні економічні ризики для влади в Кремлі.

Хто такий Михайло Гончар

Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.

З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.

Джерело матеріала
loader
loader