/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fd872edecd6a784cb3c886d09885cdc8d.png)
Вчені розкрили таємницю "ковзного каміння" Долини Смерті
Рейстрек-Плайя — це плоске дно давно пересохлого озера в Каліфорнії, усеяне сотнями загадкових каменів, що рухаються.
Ці валуни, також відомі як «ковзне каміння», залишають сліди довжиною до 460 метрів, дрейфуючи по поверхні без видимої причини.
Але недавнє дослідження розкрило таємницю цих загадкових кам’яних кочівників.
Про це пише Live Science.
Над загадкою «ковзного каміння» дослідники ламали голови з середини 1900-х років, але до 2013 року ніхто насправді не бачив і не зафіксував переміщення каменів.
Проте було цілком очевидно, що вони періодично рухалися та залишали за собою сліди переміщень.
Рейстрек-Плайя, яка простягається майже на 5 км завдовжки і більш ніж на 3 км завширшки, утворилася близько 10 000 років тому, коли стародавнє озеро випарувалося внаслідок зміни клімату.
З того часу плоске дно висохлого озера оживляють лише каміння, яке скочується з навколишніх гір внаслідок ерозії.
Примітно, деякі валуни в Рейстрек-Плайя важать близько 320 кілограмів.
У дослідженні, опублікованому у 2014 році, вчені нарешті зафіксували пересування цих валунів.
Дослідники прикріпили на 15 каменів GPS-прилади, які активувалися, якщо камінь переміщався, та встановили покадрову камеру для спостереження за ними.
Команда також встановила метеостанцію з високою роздільною здатністю, щоб уловлювати найдрібніші зміни швидкості вітру.
Експеримент дав відповіді за напрочуд короткий проміжок часу, враховуючи, що каміння, що рухається, може залишатися на одному місці більше десяти років без руху.
У період із грудня 2013 року до січня 2014 року дослідники зафіксували рух понад 60 валунів, які переміщалися зі швидкістю від 2 до 5 метрів за хвилину.
Аналіз спостережень за «ковзним камінням» показав, що за їх переміщеннями стоїть рідкісне поєднання опадів та вітру.
Хоча вчені вже підозрювали, що саме вітер штовхав каміння, було неясно, чому переміщення були спорадичними.
Ще одне питання, на яке не було відповіді, полягало в тому, чому кілька каменів, але не всі, показували ідеально паралельні сліди, включаючи деякі із синхронними різкими поворотами та розворотами напрямку.
Дослідження показало, що «ковзне каміння» починає рухатися, коли на поверхні землі вночі після дощу утворюється тонкий, «мастильний» шар льоду.
Ранкове сонце нагріває та розтоплює лід, утворюючи плаваючі панелі, які можуть штовхати одночасно кілька каменів в одному напрямку та зі швидкістю, що визначається вітром.

