Гігантська пилова буря нависла над найсуворішою пустелею Китаю: NASA показало фото з космосу

Про це пише SciTechDaily.

Весна — піковий сезон для пилових бур у Таримській улоговині в Китаї, особливо в її південній частині, яка є найбільш сухою і неплідною. У цю пору року мінливі погодні умови приносять сильні вітри та штормові системи з північного заходу. Спостереження також показують, що ранньою весною земля в цій частині пустелі особливо суха і є домівкою лише для мізерної рослинності.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Щоранку сонячне світло швидко нагріває відкриту землю, викликаючи конвекцію до полудня, яка може підняти пил у повітря. Вчені роками відстежують довгострокові зміни цих бур, які є не просто локальними подіями, а такими, що мають глобальний вплив на якість повітря і клімат.

Тепер супутники космічного агентства NASA показали знімки великої пилової бурі, що проноситься над басейном 27 березня 2025 року. Відомо, що пилову бурю помітив прилад MODIS на супутнику Terra NASA, і на фото зображено розрив у шарі пилу над південним басейном, через який видно частину Текілік-Шана — підхребта гір Куньлунь, де засніжені вершини підносяться більш ніж на 4000 метрів над рівнем моря.

За словами дослідників, форми пальцеподібних пилових виступів, ймовірно, відображають рельєф, що лежить під ними. Виступи збігаються з долинами, що лежать під ними, які допомагають контролювати потік повітряного пилу. Передбачається, що пил може "самовиштовхуватися" протягом дня і це, ймовірно, може відбуватися, коли Сонце нагріває нещодавно мобілізований приповерхневий пил, підживлюючи вогнища конвекції, які допомагають підіймати частинки пилу вище в атмосферу.

За словами атмосферного вченого і лабораторії атмосферної та космічної фізики Університету Колорадо в Боулдері та почесного вченого в Центрі космічних польотів імені Годдарда NASA Ральфа Кана, цю ідею підтверджують і геостаціонарні спостереження з японського супутника Himawari-9. Дані вказують на те, що пил підіймається в Текілік-Шан із годинним кроком протягом дня, перш ніж зрештою затьмарити вид на гори ближче до вечора. Вчені зазначають, що аналогічні процеси відбувалися і в інші дні під час спалаху в другій половині березня.

Зазначимо, що вчені спостерігають зниження на 1,5% кількості атмосферного пилу, виявленого датчиком MODIS у цьому регіоні щороку з початку 2000-х років. За словами наукового співробітника NASA Хунбіна Ю, ця тенденція, ймовірно, пов'язана зі зрушеннями навесні — у березні, квітні та травні. Вчені також вважають, що зміни, ймовірно, також пов'язані зі змінами швидкості або зсуву вітру, рослинного покриву, а також вологості ґрунту.

Раніше Фокус писав про те, що астрономи нарешті знайшли причину гігантських планетарних пилових бур на Марсі.