За 230 млн років пережили два масові вимирання на Землі: як крокодилам вдається виживати так довго

Про це пише Discover Magazine.

Крокодили наполегливі, причому не лише у своїй смертельній гонитві за здобиччю, а й у плані виживання. Попередні дослідження вже показали, що сучасний вид походить від 230-мільйонної лінії, якій насправді вдалося пережити два масові вимирання.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні вчені визначили, що саме гнучкість, ймовірно, є ключем до довголіття. Крокодили, які вижили впродовж мільйонів років, можуть їсти різноманітну їжу і жити в різних середовищах проживання. Розуміння цього рівня пристосовності може допомогти вижити видам, що перебувають під загрозою зникнення.

За словами автора дослідження, професора Університету Центральної Оклахоми Кігана Мелстрома, вимирання і виживання — дві сторони однієї медалі. Попри масові вимирання, деяким групам тварин вдавалося виживати на Землі та ставати все більш різноманітними.

Крокодилів часто називають "живими копалинами", проте це може бути дещо неточною назвою, бо цей ярлик передбачає відсутність змін. За словами дослідників, вивчення того, як вони вижили так довго, суперечить цьому.

Результати вказують на те, що крокодили так довго мешкають на Землі, що їм вдалося змінити місце свого проживання і свої харчові звички. Ці зміни відбулися під час двох масових вимирань: перше відбулося наприкінці тріасу, близько 201, 4 мільйони років тому; друге відбулося наприкінці крейдяного періоду — близько 66 мільйонів років тому.

Відомо, що протягом пізнього тріасового періоду домінували псевдозухії — велика група, що включає ранніх крокодиломорфів і багато інших вимерлих ліній. Крокодиломорфи тоді були істотами невеликого і середнього розміру, відносно рідкісними й в основному харчувалися дрібними тваринами, ймовірно, у воді.

Інші групи псевдозухій домінували на суходолі та мали широкий діапазон форм тіла і розмірів. Але цей рівень спеціалізації, ймовірно, погубив їх під час вимирання наприкінці тріасу, залишивши крокодиломорфів одним із найбільш домінуючих і пристосованих видів, що залишилися.

За словами Мелстрома, далі почався хаос: водні гіперхижаки, наземні універсали, наземні гіперхижаки, наземні травоїдні — крокодиломорфи розвинули величезну кількість екологічних ролей за часів динозаврів. Вчені виявили, що види крокодиломорфів почали повільно скорочуватися протягом пізнього крейдяного періоду, а більш спеціалізовані види все частіше зникали. По суті, після масового вимирання, що згубило динозаврів, на Землі залишилися лише водні та напівводні крокодиломорфи.

Під час дослідження вченим вдалося визначити раціон крокодилів протягом мільйонів років, проаналізувавши форму черепа і зубів різних видів з плином часу. Результати вказують, що кинджалоподібні зуби, ймовірно, пов'язані з м'ясоїдними тваринами, тоді як інша форма зубів, схожа на ступку з товкачиком, схоже, використовувалася для пережовування рослинної маси.

Щоб скласти уявлення про раціон тварини з плином часу, дослідники вивчили черепи 99 вимерлих видів крокодиломорфів і 20 нині живих видів крокодилів. Вони відвідали зоологічні та палеонтологічні музейні колекції в семи країнах і на чотирьох континентах, зрештою вивчивши черепи 99 вимерлих видів крокодиломорфів і 20 нині живих видів крокодилів.

Далі вчені створили базу даних скам'янілостей, що охопила 230 мільйонів років історії крокодилів. Потім вони порівняли її з попереднім набором даних про некрокодилів, які живуть нині, включно з 89 ссавцями та 47 видами ящірок. Зразки являли собою діапазон дієтичної екології, від суворих м'ясоїдних до облігатних травоїдних, і велику різноманітність форм черепа.

Зазначимо, що сьогодні на Землі мешкає 26 видів крокодилів і всі вони є напівводними універсалами. Це надає ваги теорії про те, що "краще бути універсалом, ніж спеціалізуватися на чомусь одному".

Раніше Фокус писав про те, що вчені 14 років думали, як назвати доісторичного крокодила.