Паски не святили? Чи ходили в СРСР на Великдень в церкву і як святкували

В Радянському Союзі існувало чимало дивних традицій та антирелігійної пропаганди. Однак чи дійсно в СРСР не можна було на Великдень ходити в церкву та святити паски.

"Телеграф" вирішив розібратись у цьому питанні. Зауважимо, що будь-яка релігія в радянські часи присікалась і викорінювалась задля посилення влади.

Саме тому усі звичні для українців православні свята намагались стерти, а особливо такі як Різдво та Великдень. Проте владі СРСР це вдавалось не так вправно, як хотілось.

Чи можна було в СРСР на Великдень ходити в церкву

Радянська влада прямо не забороняла відвідування церкви, але вона активно не заохочувала цього. Люди з активним церковним життям, особливо у великих містах, завжди були під "наглядом". У 1920–1930-х роках багато церков закривали, священників переслідували, а участь у релігійному житті вважалась ідеологічно небажаною.

Але навіть такий тиск не змусив українців відмовитись від віри та церкви. Хтось ходив на таємні нічні служби. У великих містах церковне життя контролювалось ретельніше, а от в селах — ні. Тому там богослужіння відбувались частіше і з дотриманням традицій.

Чи святили паски в СРСР

Хоч і радянська влада намагалась викорінити релігійні традиції, паски у храмах все ж святили. До 60-80-х років це робили здебільшого потай, а вже згодом більш відкрито. Проте влада СРСР намагалась присікати навіть саме виготовлення пасок та крашанок, тому люди приховували це.

Як святкували Великдень в СРСР

У 1920–1930-х роках була найжорсткіша антирелігійна кампанія, тому святити паски було дуже небезпечно. Більшість церкви закрили, а священників — репресували. Дехто святив паски вдома таємно без священника.

У 1940–50-х антирелігійні настрої радянської влади стали м'якішими. Церкви відкривались знову, і з'явились великодні служби й освячення пасок, але під наглядом.

У 1960–80-х в СРСР вигадали новий спосіб боротьби з релігією, вона стала не модною. Дітям у школах розповідали, що церковні звичаї та свята — "забобони".