Розпіарений наліт українських дронів на Москву у березні виявився провальним. Чому? — Юрій Касьянов

Аналіз ефективності дальніх безпілотних атак Deep Strike показує, що до 80% запущених дронів ЗСУ не досягають цілі внаслідок протидії противника — ППО, РЕБ, недосконалості конструкції самих дронів, поганого планування місій екіпажами, тактичних помилок застосування та стратегічних помилок верхніх штабів, офіцери яких дуже погано розбираються в можливостях безпілотної техніки. Про це у своєму матеріалі для ZN.UA"Безпілотний глухий кут: чому українські дрони не змінюють ходу війни"пише радіоінженер та спеціаліст з аеророзвідкиЮрій Касьянов. 

Українські БпЛА — які мають беззаперечні досягнення — майже ніколи не атакують об'єкти в московському регіоні, де система ППО та РЕБ є найпотужнішою. Тож експерт закликає оцінювати акції та робити висновки на основі нечисленних нальотів на Москву. Він наголошує, що якби українські ударні дрони великої дальності щоночі бомбили місто, війна була б геть іншою. Та станом на сьогодні Сили оборони запустили по столиці РФ трохи більш як десять місій. 

Наймасованішою — і найбільш пропіареною — вважається спільна повітряна безпілотна операція різних структур Сил оборони 11 березня 2025-го. Тоді, ймовірно, було запущено близько 400 БпЛА, з яких до московського регіону долетів 71 (фіксація противником), а до Москви — жоден. Як наслідок, було пошкоджено житловий будинок і складські приміщення в Підмосков’ї. Мінімальна вартість акції — 400х100 000 (вартість одного дрона) = 100 млн дол. Піару було багато, результативність — фактично нуль, підсумовує Касьянов.

Через деякий час майже непомітно відбулася нова невеличка бойова операція Сил оборони України. Тоді до Московської області долетіли 10-12 безпілотників ЗСУ, а до столиці — п’ять, з яких два вибухнули в безпосередній близькості від Кремля (за повідомленнями соцмереж і ЗМІ). Противник повідомляв у соціальних мережах, що це були "саморобні безпілотники вартістю не більш як 5 тис. дол.", звідси легко обчислити ефективність: вартість акції 12х5000 = 60 тис. дол., відсоток долітання до Москви — п’ять штук, 60%. Відсоток долітання до центру Москви — 24%. Неймовірний результат!

"Проаналізувавши дві акції по Москві — одну, яка коштувала понад 40 млн дол., та іншу, яка обійшлася лише в 60 тис. дол., — можна констатувати, що в першому випадку, запустивши 400 дронів, ми отримали нульовий результат, а в другому, запустивши 12 безпілотників, отримали результат від 24 до 60%. Чому ж так відбувається?" — коментує експерт, одразу додаючи, що причин цього декілька.

• Недосконалість конструкцій безпілотників.
• Апарат, зібраний із дорогих комплектуючих, може програвати дешевому, якщо тактичні прийоми застосування останнього кращі.
• Роздробленість безпілотних сил, адже у ЗСУ дальніми ударними безпілотниками займаються і розвідники, і контррозвідники, і підрозділи ЗСУ, і ССО, й інші... 
• Неефективна тактика застосування ударних дронів великої дальності.

"Значна кількість різних типів недосконалих безпілотників не дає змоги розробляти й відточувати ефективну тактику їх застосування та займатися вдосконаленням техніки", — коментує Касьянов. 

• Жахлива стратегія застосування дальніх ударних дронів, яку експерт пояснює відсутністю в Україні необхідної кількості досвідчених командирів-безпілотчиків. 
• Корупція.

"Корупційні ризики на такій фактично "золотій жилі", коли немає центрального єдиного управління й контролю, є дуже високими. Адже все, що стосується Deep Strike, — ціни, ефективність, стратегія (її відсутність), тактика застосування — є страшенно засекреченим", — зауважив він. 

Більше матеріалів Юрія Касьянова читайте на ZN.UA.