/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F4872c09c83d691ffaa3a3408133950a1.jpg)
Паска в банці, яйця в лушпинні: як святкували Великдень у СРСР
Селяни потайки ходили до церкви святити великодні кошики
У радянські часи Великдень не був державним святом — церкви закривали, священників переслідували, а згадки про релігію стирали з публічного простору. Але на кухнях, у комуналках і сільських хатах свято продовжувало жити хоча і скромно.
Без урочистостей, зате з любов’ю, ароматом паски та кольором, добутим не з фабрики, а з бабусиної комори. Головний символ Великодня — яйце.
Його фарбували в те, що було під рукою. Найдоступніший варіант — лушпиння цибулі. Яйця загортали в ганчірочку разом із лушпинням, варили довго, щоб отримати насичений темно-бордовий колір. Додавали рис, нитки, листочки — так з’являлися візерунки. Потім натирали олією для блиску. І все — ніяких витрат, лише трохи терпіння.
Марганцівка для яєць
У містах, де лушпиння часто було в дефіциті, в хід ішла марганцівка. Перманганат калію розчиняли у воді, замочували яйця — виходив фіолетовий або темно-рожевий колір. Але треба було бути обережним: неправильна концентрація — і все перетворювалося на "хімію". Проте виглядало яскраво — а значить, святково.
Як пекли паски
Домашня паска пеклася в банках з-під згущеного молока, на дріжджах і з родзинками. Сирна була без вишукувань, просто з ваніліном. До святкового столу потрапляли яйця, зелена цибуля, копчена ковбаска — здобута "по блату". Іноді — наливочка, самогон або пляшка "Агдама".
Свято, яке жило нишком
Офіційно Великдень не святкували. Але родини збиралися вночі або на світанку. У селах люди несли паски і яйця до церкви, освячували потай. У містах просто сідали за стіл, поминали близьких.
Боротьба з Великоднем: "опіум для народу"
Офіційно у СРСР Великдень вважався проявом "релігійного мракобісся". Газети писали про "шкідливі пережитки минулого", школи влаштовували обов’язкові суботники саме на великодні вихідні, а відвідування церкви могло коштувати роботи чи виклику "на бесіду". Партійна пропаганда активно витісняла духовність комуністичною ідеологією, а святкові традиції намагались знецінити або стерти з пам’яті.
Але попри заборони, переслідування і контроль — Великдень не зник. Його зберігали у родинах, передавали з рук у руки рецепти, звичаї й тепло.
Раніше "Телеграф" писав, чим у СРСР замінювали паски. За часів релігійної відлиги альтернативою цьому продукту став кекс.

