Великдень-2025: як і коли пекти паски та фарбувати яйця за новим календарем, всього 2 дні

Великдень – не просто головне християнське свято, а справжній символ духовного відродження, світла та надії.

У 2025 році українці вперше відзначатимуть її за новим церковним календарем: Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) святкують Воскресіння Христове 20 квітня.

Ця історична зміна не лише коригує звичні дати, а й надихає поглянути по-новому на старі добрі традиції.

Однією з найтепліших і душевних великодніх традицій залишається, звичайно ж, випікання пасок і фарбування яєць. Але якщо здається, що робити це можна щодня напередодні, — поспішаємо зруйнувати міф. Церковний статут чітко визначає, коли саме потрібно готувати святкову випічку та фарбувати яйця.

Коли пекти паски: важливі дати за новим стилем

Паски печуть і яйця фарбують не навмання і не "коли є час", а в строго певні дні, наповнені особливим змістом:

• Чистий четвер – 17 квітня 2025 року.
  Цей день нагадує віруючим про Тайну вечерю і символізує очищення — не тільки тіла, а й душі. Вважається, що все, що приготоване у Чистий четвер, несе особливу благодать. Господині з світанку замішують тісто, а в будинках панує дивовижне почуття спокою та очікування дива.
• Велика субота – 19 квітня 2025 року.
  Це день тиші, коли Земля затамувала подих перед Воскресінням. У суботу також можна пекти паски — особливо якщо не встигли у четвер. Головне — робити це з молитвою та чистим серцем.

Жодного поспіху, жодної суєти. Великдень – це не марафон на виживання, а привід зупинитися, озирнутися та наповнити будинок світлом.

Чому важливо дотримуватися традицій?

На перший погляд, випічка паски – просто кухонний ритуал. Але насправді це потужний символ. Хліб життя, в який вкладається не лише борошно, дріжджі та родзинки, а любов, тепло та віра. Тісто підходить як душа, готова до оновлення. А аромат свіжої паски, як ніщо інше, повертає у дитинство та поєднує покоління.

Раніше ми повідомляли про забуті великодні традиції: як Україна втрачає частину своєї культурної спадщини.