Росія використовує модифіковані дрони "Молния-2": що про них відомо

Із весни 2024 року російські війська активно застосовують дрони-камікадзе літакового типу "Молния" для ураження українських позицій. Ці безпілотники також використовуються для атак на цивільну інфраструктуру у прифронтових районах, зокрема у Харкові, Запорізькій та Херсонській областях. Завдяки простій конструкції та невисокій вартості цей БПЛА став зручним інструментом для регулярного використання як на фронті, так і в атаках на мирне населення.

Портал "Мілітарний" проаналізував характеристики дронів серії "Молния", включаючи оновлену версію "Молния-2".

Технічні особливості "Молнии"

Перші модифікації БПЛА "Молния" мають розмах крила та довжину приблизно 1,3-1,5 метра. Вага бойової частини ‒ близько 3-5 кг, що дозволяє припустити загальну масу апарата до 10 кг. Дальність польоту становить 30-35 км. Запуск здійснюється з рейкової катапульти, а наведення на ціль виконує оператор за допомогою відеокамери, як у FPV-дронах.

Корпус дрона виготовлений із простих матеріалів ‒ деревини, металевих трубок і полімерів. На апарат встановлюються різні типи боєприпасів, включно з кумулятивними гранатами РПГ-7, інженерними зарядами КЗ-6 або уламково-фугасними боєприпасами. Іноді використовуються й саморобні вибухові пристрої.

Оновлена версія: "Молния-2"

Восени 2024 року стало відомо про появу модернізованої версії ‒ "Молния-2". Візуально безпілотник зберіг габарити попередника, але отримав два двигуни ‒ по одному на кожному крилі ‒ та більш аеродинамічний корпус. Покращення конструкції дозволили збільшити дальність польоту до 40-50 км і встановити бойову частину більшої маси.

Із початку 2025 року на "Молнию-2" почали встановлювати протитанкові міни ТМ-62 вагою близько 10 кг, що ускладнює конструкцію та обмежує дальність польоту. Через зміну центру ваги й відсутність обтічника запуск таких дронів із землі за допомогою катапульти важчий, тому російські війська почали використовувати балкони та дахи багатоповерхівок як стартові майданчики. Це, з одного боку, робить запуск проблематичнішим, але з іншого ‒ підвищує ефективність ударів по укріпленнях.

Атаки на цивільні об'єкти

Росіяни застосовують "Молнию" не лише на передовій. 12 листопада 2024 року такі дрони вперше зафіксували у Харкові, де ними атакували багатоповерхівку та торговельний центр у Слобідському та Салтівському районах. Раніше використання "Молнии" у цьому місті не відзначалося. Надалі удари були зафіксовані в інших населених пунктах Харківщини, зокрема Куп’янську, а також у Запорізькій і Херсонській областях. Незважаючи на просту конструкцію, дрони несуть серйозну загрозу мирному населенню.

Іноземні компоненти в російських дронах

За даними Головного управління розвідки Міноборони України, в конструкції "Молний" широко використовуються імпортні комплектуючі. Зокрема, електроніка, електродвигуни, контролери та відеокамери мають маркування китайських виробників, таких як FATJAY, SpeedyBee, Caddx, Trex Technologies. Водночас ключові мікроконтролери виробляє швейцарська компанія STMicroelectronics, а елементи плати управління містять компоненти американської Vishay та японської Rubycon.

Засоби протидії

Хоча протидія дронам-камікадзе типу "Молния" є складною, українські сили оборони вже адаптуються. Серед варіантів боротьби ‒ засоби радіоелектронної розвідки, які дозволяють виявити відеосигнал і подавити керування дроном засобами РЕБ. Крім того, можливе фізичне знищення з вогнепальної зброї, а також застосування FPV-дронів-перехоплювачів.

Висновки

Головними перевагами "Молнии" є її дешевизна, простота виробництва та універсальність бойового навантаження. Саме це робить її привабливою для російської армії ‒ як інструменту для ураження українських позицій, так і для терору цивільних. Незважаючи на технічну примітивність, подібні дрони залишаються небезпечним засобом ведення війни, який потребує системної протидії.

Нагадаємо, головним конструктором у “КБ Стратим”, яке виготовляє дрони для армії РФ, є фізик-ядерник родом з України.