/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F525cf741a0515db5a5b7c1aeb50b4e6c.jpg)
Сі виграє, Росія програє? Чи витримає Китай тиск Трампа та які наслідки для України
Торгова війна США та КНР загрожує економічною кризою цілому світу
Другого квітня у Білому домі президент США оголосив про запровадження масштабних торгівельних митпроти кількох десятків країн світу, включно з Китаєм, що стало логічним продовженням економічної політики Вашингтону на китайському напрямку. Отримавши дзеркальні контрзаходи з боку КНР, Дональд Трамп підвищив тарифну ставку на імпорт китайських товарів до карколомних 104%, а Пекін відповів 84% митамита забороною на американську кінопродукцію.
Торгова війна США і КНР досягла своєї найбільшої точки ескалації з часів першого терміну перебування Трампа в Білому домі, і потенційного кінця конфлікту поки не передбачається. Зараз тарифна ставка США на імпорт китайської продукції сягнула вже 125% через "розчарування американського президента відсутністю конструктиву з боку Пекіна". Цікаво дізнатися, чим же закінчиться це протистояння США та Китаю? Які наслідки торгової війни двох найбільших надпотуг для світу та України?
Боротися до кінця
Зранку 10 квітня офіційна газета Центрального комітету Комуністичної партії Китаю "Женьмінь жибао" випустила постер із написом "Рішуче протистояти. Боротися до кінця!", що є чудовою демонстрацією настроїв в середовищі КПК продовжувати торгову ескалацію зі Сполученими Штатами. Пекін відразу після першої перемоги Трампа на президентських виборах 2016 року усвідомлював невідворотність загострення відносин зі США, тому були ініційовані такі заходи підготовки економіки КНР, як інтенсифікація реалізації політики "подвійної циркуляції", диверсифікація логістичних шляхів та розширення торгового обігу з ЄС і країнами Глобального Півдня, що забезпечувало запас міцності Китаю у протистоянні з адміністрацією Трампа на деякий час.
Офіційні представники уряду КНР заявляють про свою готовність продовжувати боротьбу проти "несправедливої тарифної політики США", а це говорить про впевненість Сі Цзіньпіна у своїй перемозі над Трампом. Запровадження Білим домом глобальних торгових мит завдали серйозного удару по економіці Сполучених Штатів – світові фондові біржі лихоманило останній тиждень, інфляція в США стрімко росте, а довіра до Америки, як стабільного партнера, падає. Власну помилку опосередковано визнав навіть сам Трамп, призупинивши дію тарифів для 75 країн на 90 днів: "Я призупинив митні тарифи, тому що люди почали боятися", — зазначив американський президент. Проте для Китаю всі тарифи залишилися в силі, і навіть підвищилися на 125%.
Як сильно по Китаю вдарить торгова війна зі США? Китайська економіка вже стикається з дефляцією, кризою на ринку нерухомості та високим рівнем боргу місцевих органів влади. Торгова війна може погіршити ці проблеми, зменшивши доходи від експорту та посиливши тиск на робочі місця. За оцінками UBS, зростання ВВП у 2025 році може впасти до 4%, що нижче офіційної мети уряду КНР в 5%, якщо не буде значного фіскального стимулювання. Аналітики Goldman Sachs переглянули свій прогноз зростання ВВП Китаю з 4,5% до 4% у 2025 році та з 4% до 3,5% у 2026 році. А китайський юань у середу завершив день на найнижчому рівні з грудня 2007 року — 7,3498 за долар. Ситуація виглядає небезпечною, проте з погляду КПК контрольованою, бо ж є розуміння можливостей досягнення інших важливих геополітичних цілей.
Китай намагається використати теперішнє загострення зі США у внутрішньому та зовнішньополітичному контексті. КПК довгий час не здатна вирішити внутрішні економічні проблеми, такі як криза на ринку нерухомості, високий рівень безробіття серед молоді та високий рівень боргів місцевих органів влади. Торгова війна надає Сі Цзіньпіну можливість ідеологічно зміцнити роль КПК у ролі захисника китайського народу від "американської економічної експансії", пояснюючи проблеми в економіці не власними прорахунками, а агресивними діями Трампа.
Вікно можливостей
У геополітичному значенні КНР спостерігає за падінням міжнародного авторитету США через дестабілізуючу діяльність Дональда Трампа. Кабальні торгові мита Сполучених Штатів проти своїх союзників – країн ЄС, Японії, Південної Кореї, Австралії чи Канади зумовлює їх переглядати свій підхід до відносин з Китаєм. На минулому тижні офіційні представники КНР, Японії та Республіки Корея вперше за останні кілька років домовилися спільно відповідати на тарифи США, а також обговорили можливість досягнення угоди про зону вільної торгівлі між країнами, що може навіть у майбутньому витіснити Сполучені Штати з економічної структури Південно-Східної Азії.
Пекін чудово грає на геополітичних розбіжностях між трампістськими США та Європою, намагаючись продемонструвати себе як стабільного економічного партнера на фоні хаосу адміністрації Трампа. Сі Цзіньпін впевнений, що далі Вашингтон буде ще більше помилятися і втрачати активи через самовбивчу політику чинної американської влади. Китай вже активно розширює свій вплив у Південній Азії, насамперед в Бангладеш та Непалі. У цих країнах припинила свою діяльність USAID, а проти уряду Бангладеш Трамп ввів 37% мита; для країни, яка перебуває в економічній кризи з моменту повалення проіндійського режиму Шейх Хасіни, тарифи США можуть нести жахливі наслідки.
Торговий тиск Дональда Трампа на Тайвань із запровадженням 32% мит для острова, котрий перебуває під постійною загрозою китайського вторгнення, також може дестабілізувати економічну ситуацію, посиливши позиції прокитайських політичних сил, таких як "Гоміньдан". Відмова США від збереження ціннісних орієнтирів у зовнішній політиці підриває довіру Європи та азійських союзників до Вашингтону. Китай готовий використовувати це для заповнення частини вакууму влади, який залишає Трамп в рамках політики "America First". Політика Трампа, включно з презирством до НАТО та тиском на союзників, підриває впевненість у США як у лідері вільного світу. Це може призвести до формування нових торгівельних блоків, де США матимуть менший вплив.
Весь світ перетворимо на попіл?
Безсумнівно, торгова ескалація між США і КНР негативно вплине на глобальну економіку. Взаємні мита призведуть до скорочення обсягів торгівлі між двома найбільшими економіками світу. За прогнозами Goldman Sachs, це може знизити глобальне зростання ВВП на 0,5-1% у 2025 році. Країни з відкритою економікою, такі як Німеччина чи Південна Корея, постраждають найбільше через падіння експорту.
У країнах, залежних від імпорту з Китаю (наприклад, США та країни ЄС), торгова війна спричинить збільшення цін споживчих товарів — від електроніки до одягу. Аналітики Citigroup прогнозують зростання глобальної інфляції на 1,2% у 2025 році. Подальше загострення економічного протистояння КНР і США зруйнує частину глобальних ланцюгів постачання, особливо в технологічному та промисловому секторах. Це підвищує ціни на товари та уповільнює інновації, адже компанії змушені перебудовувати логістику.
Якщо торгове протистояння США і КНР спровокує глобальну рецесію, то Україна, чия економіка залежить від експорту сталі, зерна та інших сировинних товарів, зазнає втрат через зменшення попиту на світових ринках. Відбудеться значне зростання цін на імпортні товари, особливо китайського походження. А саме головне, наші західні союзники внаслідок економічної кризи будуть надавати все менше фінансової допомоги Україні, що може вплинути на соціально-економічну стабільність країни на фоні війни з Росією. Хоча наслідки для Москви можуть бути ще гіршими, включно з посиленням економічної залежності від Китаю, внутрішньою інфляцією, падінням цін та попиту на енергоносії.
Хто ж переможе у підсумку? В середу, 9 квітня, Дональд Трамп висловив готовність першим подзвонити Сі Цзіньпіну та дійти угоди щодо зниження тарифів, що є серйозним сигналом поступливості США. Така тенденція, враховуючи економічну ситуацію, загрожує Сполученим Штатам геополітичною поразкою у довгостроковій перспективі, особливо якщо збережуться теперішні підходи до ведення зовнішньої політики. Китай готовий до боротьби та має високі шанси вийти з неї переможцем, тому Вашингтону негайно треба переглянути власну геополітичну стратегію, інакше США повернуться до часів президентства Теодора Рузвельта початку 1900-х рр., коли Америка була провінційною регіональною державою на задвірках світової політики.

