Як використати активи російського Центрального банку на користь України — Politico
Як використати активи російського Центрального банку на користь України — Politico

Як використати активи російського Центрального банку на користь України — Politico

Як використати активи російського Центрального банку на користь України — Politico 

З наближенням мирних переговорів, подальші зволікання загрожують катастрофою, вважають аналітики.

Оскільки міжнародний діалог щодо повномасштабного вторгнення Росії в Україну вступає в нову фазу, необхідно також думати про те, як підтримати Київ, пишуть у статті для Politico директор Центру фінансів та безпеки в RUSI (Королівський Об'єднаний інститут оборонних досліджень) Том Кітінґ та керівник Центру фінансів та безпеки в RUSI Europe Кінга Редловська.

Тут є багато гострих питань - деякі з них реальні, деякі “надумані” і сформульовані таким чином, що лише ЄС та його бюрократія можуть впоратися з ними. І головне з них - що робити з замороженими активами російського Центрального банку, левова частка яких деномінована в євро, а отже, зберігається в банках, розташованих у країнах ЄС.

Досі європейські політичні й фінансові лідери знаходили нескінченні приводи, щоб відкласти “вихід” з цього гордієвого вузла. Але в міру того, як наближаються мирні переговори, подальші коливання і зволікання загрожують катастрофою.

Нагадаємо, що сталося: невдовзі після незаконного вторгнення Кремля в Україну, G7 прийняла сміливе рішення заморозити валютні резерви Росії, за оцінками, в понад 300 мільярдів євро. 

Після тривалих дебатів у 2024 році G7 погодилася, що прибуток від цих активів - але не самі активи, може бути наданий Україні у вигляді кредитів на загальну суму близько 45 мільярдів євро. Ці кредити надаються під заставу прибутків, отриманих від активів російського Центрального банку, які залишаються “знерухомленими” в західних банках.

Але чому самі активи не можуть бути конфісковані й передані Україні?

За останні кілька років з цього приводу з різним ступенем обґрунтованості було висунуто низку юридичних, фінансових та інших “вужчих” аргументів.

По-перше, юридичні аргументи: активи центрального банку користуються “суверенним імунітетом” - це те, на що багато хто вказує, виступаючи проти повної конфіскації. Водночас цей аргумент рішуче спростували юристи, які дійшли консенсусу, що в цьому випадку може бути застосована міжнародно-правова концепція “контрзаходів”. Ця концепція допускає кроки (які в іншому разі були б незаконними), якщо вони є пропорційними та вживаються у відповідь на протиправні дії іншої держави з метою її спонукання до дотримання міжнародних зобов'язань.

Таким чином, активи російського Центрального банку можуть бути використані для тиску на Кремль, щоб змусити його відмовитися від агресивних дій і поважати територіальну цілісність України. Однак дуже важливо, щоб контрзаходи були “оборотними” - це основний момент, який слід враховувати в будь-якому запропонованому рішенні.

По-друге, ринкові аргументи: за словами президента Європейського центрального банку Крістін Лагард та інших високопоставлених фінансистів єврозони, конфіскація російських активів може створити юридичні ризики для євроінвестицій. Ці побоювання, безсумнівно, пов'язані зі спогадами про кризу суверенного боргу євро 15 років тому, яка залишила когорту фінансистів з “посттравматичним стресовим розладом” — усе це підживлюють і заяви таких країн, як, зокрема, Саудівська Аравія, яка попередила, що продасть державний борг у євро в разі конфіскації активів.

Враховуючи байдужість ринків до початкового заморожування активів - можливо, найбільшої загрози для євро, й обмежену доступність високоякісних альтернативних активів, ці побоювання виглядають недоречними. Більше того, щоб розширити можливості України отримувати вигоду від цих активів, насправді нема потреби в постійній їх конфіскації. Достатньо просто дотримуватися концепції контрзаходів, про яку йшлося вище, вважають автори статті.

І нарешті, “вужчі” аргументи: прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер нещодавно заявив, що конфіскація російських активів буде “актом війни”, створить ризики для всієї фінансової світової системи та призведе до відплати з боку Росії.

Але зауваження де Вевера, схоже, ігнорують той факт, що РФ уже веде незаконну війну, багато західних компаній вже зазнали відплати з боку Москви, а також те, що Бельгія, де зберігається переважна більшість російських активів, отримує величезні податкові вигоди від “присутності” цих активів.

Загалом, схоже, немає переконливих аргументів на користь того, що Європа не може бути більш рішучою в питанні використання активів Центрального банку Росії на користь України.

Хоча минулорічне рішення G7 могло б спрацювати в часи більш стабільних трансатлантичних відносин, зараз ситуація змінилася, а отже, має змінитися і реакція Європи. А ризик того, що Угорщина або Словаччина можуть заблокувати знерухомлення російських активів під час голосування за чергове піврічне продовження заморожування коштів у липні, лише додає нагальності.

На думку авторів статті, існує просте рішення для цих проблем.

Щоб уникнути ризику розморожування активів російського Центрального банку і повернення їх до рук Кремля в липні, Європа повинна використати аргумент контрзаходів і вивести ці активи з-під контролю Москви. Це можна зробити, перевівши їх до нової структури, створеної в Бельгії, під наглядом керівництва ЄС, а також передавши юридичний титул активів у траст на користь України. Важливо, що активи не будуть передані Україні, а будуть використовуватися для отримання стабільного потоку ануїтетного доходу (ануїтет - послідовність грошових платежів, зокрема, виплат або надходжень, через однакові проміжки часу) для підтримки оборонних закупівель Києва та його поточних потреб у фінансуванні.

Наразі Україна не має можливості абсорбувати таку величезну суму грошей за один раз, але їй потрібен надійний і стабільний дохід. Це означає, що вимога “оборотності” концепції про контрзаходи буде виконана, оскільки потенційна можливість повернення активів Росії збережеться. Крім того, якби нова структура базувалася в Брюсселі, податкові надходження Бельгії також були б захищені.

Переважну більшість активів російського Центрального банку, станом на лютий 2022 року, становили облігації, термін погашення яких минув, і вони являють собою величезну кількість готівки, що приносить дуже низькі відсотки. Після переведення цих активів у нову структуру ними можна буде активно управляти, отримувати значно більший дохід і забезпечувати ануїтетний грошовий потік для підтримки України, що зменшить потребу західних союзників покладатися на кошти платників податків у своїх країнах для підтримки Києва.

І в міру того, як поступово з'являється надія на припинення вогню й мирну угоду, ці активи можуть стати основою для створення Банку реконструкції України - на кшталт Кредитної установи для відбудови в Німеччині (Kreditanstalt für Wiederaufbau) — банку, створеного для фінансування відбудови країни після Другої світової війни.

Поки тривають дебати в Брюсселі та країнах ЄС, інертність та відсутність бачення дедалі частіше призводять до того, що Союз ризикує програти у справі, “приреченій на перемогу”. А з урахуванням ризику, пов'язаного з наближенням крайнього терміну продовження знерухомлення активів у липні, час спливає. Однак на кожну відмовку є чітке рішення — чого насправді бракує, то це політичної волі до дій. І це має змінитися до того, як нерішучість ЄС призведе до катастрофи, вважають автори статті.

Раніше ЗМІ писали, що в ЄС немає одностайності щодо передачі Україні заморожених активів РФ, Союз розділився на два “табори”, шукаючи активніші способи використання заморожених активів російського Центробанку, щоб забезпечити фінансову й військову підтримку України на тлі ризику того, що США можуть скоротити свою допомогу.

Водночас ЗМІ писали, Росія може погодитися “поступитися” замороженими в Європі активами для відновлення України. Але Москва, ймовірно, наполягатиме на тому, щоб частину грошей було витрачено на відновлення українських територій, які російська армія захопила та планує утримувати й надалі.

Джерело матеріала
loader
loader