Морське дно несподівано підстрибнуло, штовхнувши хвилю: розкрито таємницю руйнівного цунамі в Японії

Про це пише SciTechDaily.

Міжнародна група морських дослідників під керівництвом вчених із Корнелльського університету успішно завершила новаторський проєкт із буріння — таким чином вони сподівалися вивчити розлом, що спричинив катастрофічний землетрус у Тохоку 2011 року. Унікальність проєкту полягала в тому, що роботи проводили на незвичайній глибині в 7 кілометрів.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Під час дослідження вчені пробурили кілька глибоких свердловин, зокрема ту, що перетинає розлом майже на 1 кілометр нижче дна океану. Також команда провела геофізичний каротаж і відбір керна. Крім того, було перевстановлено датчики температури в раніше створеній свердловині, що перетинає розлом.

За словами співкерівника проєкту, доцента кафедри наук про Землю та атмосферу в Корнеллі Патріка Фултона, їхня з колегами робота була спрямована на поліпшення наукового розуміння зон субдукції, а також на підвищення готовності до майбутніх найбільших землетрусів і цунамі. Науковці також зазначають, що найбільша проблема полягає в тому, що команда працювала на глибині близько 7 кілометрів — вкрай мало кораблів насправді можуть працювати на такій глибині.

У результаті вченим вдалося пролити світло на землетрус магнітудою 9,1, який вважається одним із найбільших з усіх коли-небудь зареєстрованих. У цьому розриві найдрібніша частина розлому змістилася на 50-60 метрів, і "саме морське дно підстрибнуло на пів футбольного поля на схід протягом хвилини або двох", спричинивши катастрофічне цунамі, яке було набагато більшим, ніж будь-хто очікував.

Уперше вчені вивчили властивості та умови розлому невдовзі після землетрусу, у 2012 році. Тоді команда намагалася визначити, що саме спричинило такий значний розрив і чому його було так важко передбачити.

Нове дослідження дало змогу вченим краще розглянути умови всередині розлому, виявивши аномальний тепловий сигнал, спричинений фрикційним нагріванням на розломі під час землетрусу. Дані свідчать про те, що розлом насправді був дуже слабким. Також науковці з'ясували, що під час афтершоків відкривалися розломи та тріщини, через які проходили джерела води — це врешті-решт змінило умови напруги в системі.

За словами Фултона, надалі вчені також намагаються з'ясувати, чи продовжує низхідна плита свій рух і чи накопичує розлом напругу. Команда планує продовжити дослідження, щоб з'ясувати, чи може повторитися настільки екстремальне цунамі та чи зможемо ми його спрогнозувати.

Раніше Фокус писав про те, що в найближчі 30 років на Землі може статися катастрофічний мегаземлетрус.