Як Трамп послабив позиції України на переговорах із Росією: ключові кроки

Під час зустрічі з Володимиром Зеленським у Білому домі Трамп заявив, що Україна "не має карт", визнаючи стратегічну вразливість Києва на тлі війни на виснаження.

Президент Дональд Трамп, позиціонуючи себе як нейтрального посередника у спробі завершити війну між Україною та Росією, фактично схилився до підходу, який посилює позиції Кремля. Хоча Трамп публічно заявляє про прагнення до "історичної угоди", його дії свідчать про інше – тиск на слабшу сторону, тобто на Україну, та більш м’яке ставлення до Москви.

Як зазначає Politico, ще під час зустрічі з Володимиром Зеленським у Білому домі Трамп заявив, що Україна "не має карт", визнаючи стратегічну вразливість Києва на тлі війни на виснаження.

Розмова з Путіним одразу після вступу на посаду

Одним із перших кроків Трампа стала телефонна розмова з Володимиром Путіним, яка тривала півтори години. Це стало завершенням дипломатичної ізоляції Кремля, яку підтримував Джо Байден після початку повномасштабної агресії у 2022 році. Друга телефонна розмова відбулась одразу після того, як Путін відхилив 30-денну пропозицію про припинення вогню, вже узгоджену між США та Україною.

Критики зазначають, що утримання від прямих контактів могло б надати Вашингтону більше важелів впливу для тиску на Москву в обмін на реальні поступки.

Переговори без участі України

Ситуацію загострило й те, що в лютому у Саудівській Аравії відбулись закриті двосторонні переговори США та Росії без участі України чи європейських партнерів. На них обговорювалися питання економічного співробітництва, дипломатичного повернення в посольства та навіть можливе пом’якшення санкцій.

Ці поступки могли б стати важелями в обмін на мир, але їх обговорили ще до будь-яких поступок з боку Росії.

Пряма мова про територіальні поступки України

Замість того, щоб домагатися від Москви компромісів, Трамп та його команда почали прямо говорити про те, чим має поступитися Київ. Йдеться, зокрема, про окуповані території. Радник з нацбезпеки Майкл Уолц назвав це "реалістичним кроком" з огляду на ситуацію на фронті.

Трамп публічно заявив, що обговорюється майбутнє регіонів, включаючи Запорізьку АЕС, і запропонував, щоб після війни її могли контролювати США. Про подібні поступки з боку Росії він не згадував.

Мінерали замість безпеки

Ще одним проявом тиску стала ідея, що Україна має "віддячити" за західну підтримку. Зокрема, Трамп пов’язував подальшу допомогу зі співпрацею у сфері корисних копалин. Зеленський погодився на таку угоду в рамках ширших дипломатичних зусиль.

Але в той час, як Київ пішов на зустріч, Кремль не зробив жодних публічних поступок у відповідь.

Максимальний тиск – виключно на Київ

У відповідь на скепсис Володимира Зеленського щодо справжніх намірів Москви, Трамп різко накинувся на нього прямо в Овальному кабінеті. Президент США неодноразово демонстрував готовність тиснути саме на Київ: тимчасово зупинив американську військову допомогу та призупинив обмін розвідданими – рішення, які скасував лише після того, як Україна погодилася на 30-денне припинення вогню.

Також Трамп відкрито підтримав вимогу Путіна щодо проведення в Україні дострокових виборів, попри воєнний стан, який унеможливлює їхнє проведення відповідно до українського законодавства. В окремих заявах він навіть назвав Зеленського диктатором – попри те, що той був обраний демократичним шляхом і досі має значну підтримку населення.

Виключення гарантій безпеки для України та відмова від підтримки членства в НАТО

Трамп уникає обговорення можливості надання Україні довгострокових гарантій безпеки. Замість цього він пропонує економічну співпрацю – зокрема, контроль США над майбутніми прибутками України від видобутку рідкоземельних елементів, що, за його логікою, може стримати подальшу агресію з боку Росії. Уникаючи обіцянок щодо військової допомоги, він фактично залишає союзників у Європі самотужки нарощувати оборонні ресурси.

"Трамп не очікує від Путіна таких самих чітких і негайних поступок, які він вимагає від Зеленського", – зазначає Деніел Фрід, колишній американський дипломат, який нині працює в Атлантичній раді.

Риторика Трампа в соцмережах чергується між загрозами Москві та м’якими заявами. Після того, як Путін відмовився прийняти запропоноване припинення вогню, Трамп утримався від критики й натомість схвально відгукнувся про готовність Кремля зупинити атаки на українську енергетичну інфраструктуру.

Згорнуто ініціативи щодо розслідування злочинів Росії

Після останньої розмови з Путіним, адміністрація Трампа вийшла з міжнародної ініціативи, яка займалася документуванням злочинів керівництва РФ, зокрема самого Путіна. Одночасно урізали фінансування Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету, яка фіксувала викрадення та депортацію українських дітей.

Попри критику з боку американських законодавців, навіть серед республіканців, у Білому домі поки що обмежились загальними обіцянками "переглянути підходи". Водночас кілька відомств національної безпеки припинили координовану роботу з протидії кібератакам та дезінформації з боку Росії.

"Дві сторони" замість позиції лідерства

Трамп відкинув моральну позицію Заходу щодо війни в Україні, яка тримала США та їх союзників об’єднаними протягом останніх років. Замість чіткої підтримки жертви агресії, він взяв за основу російські наративи про "причини війни", зокрема про те, що прагнення України до НАТО нібито спровокувало Росію на вторгнення.

"За все моє життя я не бачив ситуації, де була лише одна правда", – сказав головний переговорник Трампа з Росією Стів Віткофф. – "Обидві сторони мають свою точку зору".

На думку Іво Даалдера, колишнього посла США в НАТО, таке позиціонування небезпечне. Він вважає, що Трамп і Путін намагаються нав’язати Україні мирну угоду, не беручи до уваги її позицію. Якщо США не забезпечать Києву гарантій безпеки чи не продовжать озброєння, Зеленський цілком може відмовитися від таких домовленостей і продовжити боротьбу за підтримки європейських партнерів.

Читайте також: