Юрій Ванетик розповів про те, як у США коментують контакти Трампа та путіна

США, Україна, росія, Трамп, путін, війна, переговори... Учора, сьогодні, завтра?

Наш аналіз показує, що нещодавня телефонна бесіда Трампа і путіна була більша на користь путіна. Обговорювалися питання щодо України та Росії з метою припинення вогню. Однак путін погодився лише на мінімальні поступки, висунувши дуже жорсткі умови. У навіть є аналітика, яка підтверджує, що переговори пройшли переважно на користь путіна. Так вважають наші експерти.

Також є думка, що однією з цілей переговорів було переконати США дистанціюватися від України, повністю припинивши військову, фінансову та інформаційну підтримку. Якщо так станеться, то Україна виявиться вкрай вразливою. В обмін пропонувалося тимчасове перемир'я, але без чітких гарантій та умов. Однак ми маємо справу з агресором, який зосередив війська перед вторгненням в Україну, заявляючи тоді при цьому на весь світ, що це були лише військові навчання і що Росія не планує перетинати кордон України...

Таким чином, на мій погляд і відповідно до популярної думки серед преси та політиків США, з якими я тісно спілкуюся, переговори Трампа та путіна не можна назвати успішними. Більшою мірою вони вигідні для Росії. Але є й контраргумент, мовляв, переговори – це початок процесу, це вже хоч щось. Будь-які переговори – це своєрідна дипломатична торгівля, яка згодом може призвести до будь-яких змін – як позитивних, так і негативних. Важливо розуміти, що переговори займуть час, можливо, кілька місяців. Але є надія, що, незалежно від цілей Росії, війна хоча б тимчасово буде припинена.

Сьогодні я не бачу ознак «амбітного» короткострокового плану Росії щодо подальшого просування в інші країни. Судячи з підсумків переговорів Трампа з путіним, найважливішим чинником залишається НАТО. Західна позиція і присутність сил НАТО біля кордонів Росії – єдиний аргумент, який виглядає раціональним, на відміну від розмов про «нацизм» чи інших якихось необґрунтованих загроз. Незважаючи на те, що НАТО значною мірою є скоріше символічною силою, цей фактор відіграє значну роль. Очевидно, що росія розглядає його як ключове.

На даний момент переговори більш вигідні російській федерації. Проте робити остаточні висновки ще рано. Деякі в нас очікували, що майже тригодинна бесіда Трампа та путіна призведе до конкретних рішень, але це було надто оптимістично та наївно. Росія почувається у позиції сили. Вона змирилася з санкціями, замінивши західні позиції на співпрацю з Індією, Китаєм та іншими аналогічними країнами. Це можна порівняти з організмом людини, яка вчиться жити з хронічними захворюваннями, знаходячи способи їхнього обходу. Росія робить ставку на стійкість у довгостроковій перспективі, виграє за рахунок своїх масштабів та ресурсів.

Американська адміністрація Трампа прагне відігравати важливу роль у врегулюванні конфлікту. Це грає Росії на руку. Хоч я й не підтримую політику демократів, вона здається мені дивною, але якби американська позиція була більш стратегічною і будувалася на створенні альянсів, а не на відштовхуванні Європи, то це могло б змусити росію переглянути свої дії. Натомість США акцентують увагу на тому, що, мовляв, Європа має сама нести відповідальність за себе. З одного боку, це логічно, але з іншого це не сприяє зміцненню спілок і розбудові ефективної стратегії тиску на росію.

Думаю, нещодавні переговори Трампа та путіна – це лише частина більшого процесу, який триватиме щонайменше до кінця літа цього року. Якщо не станеться серйозних збоїв, то в період до літа мають з'явитися конкретніші рішення. Сьогоднішня позиція США щодо України, з одного боку, відкриває можливість діалогу з росією, а з іншого боку може виглядати як прояв слабкості.