Експерт про заміну Starlink на Eutelsat: Цього буде достатньо, щоб керувати боєм

Поки Ілон Маск то погрожує вимкнути свою систему зв'язку Starlink для України, то знову клянеться ніколи цього не робити,  французький оператор Eutelsat вже веде переговори з ЄС, щоб запропонувати заміну для нашої країни.

У компанії розглядають питання про розгортання в Україні щонайменше 40 000 терміналів, що еквівалентно тій кількості Starlink, яку зараз використовує Україна.

Технологічно Eutelsat слабший за дітище Ілона Маска, адже у французької компанії лише 600 супутників на висоті 1200 км, тоді як у американців 7000 і на висоті 550 км. Нижча орбіта забезпечує Starlink кращу швидкість роботи, що дуже цінно при обміні критично важливими даними. Також мобільність продукції Eutelsat нижча, а її вартість вища за термінали Маска.

При цьому питання пошуку аналогів Starlink та перехід на них – все таке ж гостре. Та чи вдасться Eutelsat ефективно розгорнути свою інфраструктуру в оперативні терміни в Україні? Про це Коротко про  розповів член правління Інтернет-асоціації України Максим Тульєв.

Затримка сигналу до 10 разів більша, ніж у Starlink

- У Eutelsat є безліч різних супутникових систем та терміналів. Але такої кількості  наразі в них немає, а щоб виготовити їх, потрібні час та промислові потужності. Тому в жодному разі це не заміна Starlink прямо зараз, - говорить експерт.

За словами Максима Тульєва, Eutelsat  може встановити як геостаціонарний супутник (штучні супутники Землі, що знаходяться на геостаціонарній орбіті і залишаються нерухомими щодо Землі), так і низькоорбітальне угрупування на кшалт Starlink.

- У першому разі – це, підкреслюю, дуже низькі швидкості - одиниці мегабіт і навіть менше, а ємність усієї системи, тобто скільки там буде інтернету на всі 40 тисяч абонентів - близько сотні мегабіт. Це на усіх, не на кожного, як в Starlink. Двостороння затримка сигналу на геостаціонарному супутнику десь 600 мілісекунд, тоді як у Starlink - 20-60 мс. Тобто геостаціонарний супутник не забезпечить, наприклад, онлайн-керування дронами. Також ці системи можна легко заглушити, росіяни мають відповідне обладнання. Вони, наприклад, вже вивели з ладу супутникову систему зв'язку Thuraya, яка використовує саме такі супутники, - говорить Максим Тульєв.

За словами експерта, геостаціонарні рішення потребують дуже точного наведення досить великої параболічної антени на супутник і чіткого утримання цього наведення постійно.

- Це набагато складніше в реальних умовах, аніж Starlink, та й термінали коштують в 10-100 разів більше, - говорить Тульєв.

Допомоги від волонтерів буде менше

З низкоорбітальним OneWeb  (дочірнє підприємство Eutelsat)  ситуація трохи краща.

- Там, як і у Starlink, є велике угрупування супутників (700 в OneWeb проти декілька тисяч у Starlink), яке літає низько, порівняно з геостаціонарними супутниками. І затримка, і швидкості співставні із Starlink, хоча й трохи гірші. Система не потребує точного наведення  і може бути використана навіть на рухомих об'єктах, - каже Максим Тульєв.

Є і інша сторона медалі. Досі OneWeb не  був присутній на ринку малого бізнесу , тому що ця система тільки почала розвиватись. Вартість терміналів, як і вартість користування сервісом, приблизно дорівнює вартіості терміналів геостаціонарних систем, до того ж просто так їх купити не можна. Тобто не вийде використати широке коло волонтерів в заміні Starlink на OneWeb, як це було, коли свого часу волонтери відіграли величезну роль в забезпеченні ЗСУ терміналами Starlink.

- Але якщо казати про саме керування боєм, доступу до спеціалізованих бойових систем, отримання наказів та формування звітів - обох систем буде достатньо для цього, окрім хіба що відеостримінгів, - каже Максим Тульєв.

В будь-якому разі, заміна 40 тисяч терміналів – це процес, який може розтягнутись на місяці, що в умовах інтенсивних бойових дій і постійних наступальних операцій є критично складним.

До речі

ЄС веде переговори із чотирма супутниковими операторами у пошуках альтернативи Starlink для України.

Це вищезгадана французька Eutelsat/OneWeb, люксембурзька SES, іспанська Hisdesat, Viasat і британська Inmarsat.