Скільки людей живе у Києві: демограф пояснив, як можна порахувати киян та до чого тут мобільні телефони
Скільки людей живе у Києві: демограф пояснив, як можна порахувати киян та до чого тут мобільні телефони

Скільки людей живе у Києві: демограф пояснив, як можна порахувати киян та до чого тут мобільні телефони

Демограф пояснив, чи можливо під час війни спрогнозувати майбутнє столиці на 15 років.

Війна кардинально вплинула на чисельність населення Києва. Якщо до початку широкомасштабного вторгнення чисельність жителів столиці тривалий час трималася на рівні 2,9 мільйона людей, то з початком широкомасштабного вторгнення, у місті, за різними оцінками, було до 1 мільйона жителів. Як тільки ЗСУ вдалося відтіснили росіян від столиці, до Києва почали повертатися мешканці.

Зараз за оцінками різних експертів та столичної влади, у Києві проживає від 3,7 до 4 мільйонів громадян. Кількість мешканців збільшилася на 600 тисяч осіб за рахунок переселенців зі сходу та півдня країни. Але точної кількості жителів столиці не знає ніхто, бо перепис населення проводився давно, а приблизну кількість можна підрахувати за наявністю мобільних телефонів.

ТСН.ua поцікавився у демографа, наскільки надійним є підрахунок жителів за мобільними телефонами і чи можна таким чином вирахувати реальну чисельність жителів столиці в умовах війни.

Порахувати киян складніше, ніж всю країну

За словами Олександра Гладуна, заступника директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, дуже важко визначити точну чисельність мешканців Києва, бо для цього важливо знати, коли проводився підрахунок, з якою метою і за якою методологією. Саме ці фактори впливають на оцінку чисельності населення.

"Зараз у Києві ситуація з населенням більш-менш стабілізувалася. Але постійно відбуваються міграційні переміщення населення – кількість жителів змінюється навіть за добу. Скажу вам так, навіть у мирний час, робити демографічний прогноз на рівні України значно простіше, ніж окремо по місту Києву чи, наприклад, по Київській області. Ще складніше оцінити чисельність населення по районах та територіальних громадах, ніж по окремо взятому регіону. Є така проблема у демографії – чим менша територія, тим складніше оцінити реальну чисельність населення, бо стає значно більшим вплив різних похибок під час такої оцінки", - розповідає ТСН.ua Олександр Гладун.

Демограф пояснює, що дискусії на тему реальної кількості населення Києва актуальні, бо владі потрібно знати справжнє число людей у місті для подальшого економічного та соціального планування, а тим більше під час війни. Але додає, що досліджень по Києву під час повномасштабного вторгнення Інститут демографії та проблем якості життя не робив.

Підрахунок за демографічним балансом

Щодо приблизної оцінки чисельності населення по кількості мобільних телефонів, то демограф погоджується, що такий метод можна використовувати.

У мирних умовах, коли є надійна демографічна статистика, чисельність населення визначається з використанням рівняння демографічного балансу.

"Це коли береться населення на початок одного року і додається кількість новонароджених та віднімається кількість померлих за поточний рік. До цього додається кількість тих, хто прибув до міста на постійне проживання та віднімається кількість тих, хто виїхав з міста за цей рік. Таким чином можна отримати оцінку чисельності населення на початок наступного. До речі, саме такі розрахунки робить Держслужба статистики по регіонах України, але ці дані потрібно узгоджувати з розрахунками в цілому по країні, бо сума регіонів повинна дорівнювати даним по всій країні. На рівні регіонів є свої статистичні органи, які розраховують чисельність населення по районах та територіальних громадах. Але для цього має розраховуватись баланс для чоловіків та жінок окремо по кожній віковій групі – від 0 до 100 років. Тому це досить трудомістка задача", - пояснює вчений.

Підрахунок людей за мобільними телефонами

Щодо підрахунку чисельності населення Києва по кількості мобільних телефонів, то Олександр Гладун зазначає, що це вже буде не демографічним підходом, а виключно оцінкою чисельності населення певної території непрямими методами.

"Так, зараз є така практика – підрахунок чисельності населення по мобільних телефонах і не лише у Києві, а й у інших регіонах. Але до такого методу виникає багато запитань. Щоб оцінити наскільки такий підрахунок є коректним, треба дивитися його методику. По-перше, слід враховувати, що у людей може бути по декілька мобільних телефонів, декілька їх може бути на одну організацію чи підприємство. По-друге, діти до 5-6 років не мають телефонів і вони автоматично випадають з цього підрахунку. По-третє, частина людей похилого віку теж не мають телефонів. Це потрібно враховувати та вводити додаткові коефіцієнти, щоб більш точно оцінити чисельність", - зазначає Олександр Гладун.

Ще один момент, який може суттєво впливати на такий підрахунок – це телефонні вежі мобільних операторів, адже вони розташовані не чітко в адміністративно-територіальних кордонах міста чи району.

"Наприклад у Києві є Кільцева дорога. По обидва її боки живуть люди – з одного боку це Київ, а з іншого Київська область. А телефонна вежа обслуговує їх усіх. Тому такі моменти теж варто враховувати та розробляти спеціальну методику для таких обчислень аби не порахувати мешканців області, як киян та навпаки", - зауважує демограф.

Як телефонами підмінили справжній перепис населення

До речі, спроба підрахунку населення по кількості мобільних телефонів була у наприкінці 2019 – початку 2020 років, коли міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет запровадив так званий електронний перепис населення з залученням даних мобільних операторів.

"Тоді застосовувалася більш складна методика – враховувалися дані Пенсійного фонду про кількість пенсіонерів, Міносвіти щодо кількості школярів та студентів, а також були спеціальні коефіцієнти щодо мобільних операторів, бо у людей може бути по два та більше телефонів. Тож така спроба була. Я її постійно критикую, бо організатори називали цей захід "переписом населення", хоча він ним не був. Це був захід, яким зірвали проведення справжнього перепису населення в Україні. Все відбувалося без затвердженої методики, а розрахунки проводилися за трьома варіантами, які принципово між собою не відрізнялися. У підсумку отримали чисельність населення, яке не дуже відрізнялось від даних Державної служби статистики. Зараз такий метод підрахунку чисельності населення має право на життя, але слід враховувати, що це лише оцінка чисельності населення непрямим методом. Якщо завдяки цьому методу ми хочемо вирахувати кількість людей у місті, то потрібно дивитися методику, щоб можна було критично оцінити якість та точність отриманих розрахунків", - зауважує Олександр Гладун.

Демографічні прогнози для Києва

Експерт каже, що до війни Інститут демографії та проблем якості життя виконував роботи щодо демографічних прогнозів для Києва. Вони є обов’язковим компонентом під час розроблення планів з соціально-економічного розвитку міста.

"На жаль, все, що робилося до повномасштабного вторгнення зараз має лише історичну цінність, бо демографічна ситуація стрімко змінюється. Якщо робити такий прогноз для Києва зараз, то варто враховувати низку моментів. Чим детальніша буде інформація, тим точнішим буде прогноз. Потрібно знати статево-вікову структуру померлих громадян, вікову структуру матерів при народженні дітей, треба детально оцінювати міграційні потоки. Плюс мати історичну ретроспективу, як саме розвивалися у місті демографічні процеси. Все це у комплексі дає можливість побудувати хороші прогнози, у тому числі середньострокові", - зазначає Олександр Гладун.

Чому важко спрогнозувати Київ через 15 років

Він додає, якщо така інформація відсутня або вона не точна. Можна робити прогноз по загальних параметрах, тренду чисельності населення. Але в умовах війни, це неможливо виконати.

"За умов війни дуже важко спрогнозувати реальний демографічний розвиток Києва хоча б до 2040 року. Адже зараз ми не зможемо спрогнозувати рівень народжуваності, чи рівень смертності у місті, бо, умовно кажучи, завтра російські війська посунуть ближче до Києва – і всі дані "посипляться", рівень відтоку населення зросте в рази. Якщо ситуація буде більш-менш стабільною, тоді можна прогнозувати і навіть зростання чисельності населення у Києві, особливо, якщо до міста повернуться всі ті, хто виїхав на початку війни. Зараз маємо постійні міграційні процеси з Києва і до Києва, тому за таких умов важко щось прогнозувати, це доволі складна задача", - пояснює науковець.

Чи потрібні прогнози під час війни?

Олександр Гладун зазначає, що при розробці демографічного прогнозу для великого міста, варто враховувати і економічні процеси. Коли розробляється прогноз для певних регіонів, то науковці завжди питають, чи планується там будувати якісь великі підприємства. Адже цей факт може спонукати людей з інших регіонів приїжджати саме в це місто чи населений пункт.

"Навіть при відсутності усіх потрібних складових, такі демографічні прогнози потрібно робити, особливо, якщо у міста є така потреба. Але при цьому замовник дослідження повинен чітко знати якість та точність цього прогнозу та усі гіпотези, які у нього було закладено. Зараз коли ми робимо прогноз, то на 2-3 сторінках прописуємо застереження: як ми його розробляли, якими буди наші припущення, які можливі відхилення від цього прогнозу та інше. Щоб люди усвідомлювали, що вони працюють в умовах війни не з абсолютно точними прогнозами, і враховували усі плюси та мінуси", - підкреслює науковець.

Чому прогнози треба переглядати щороку

До цього Олександр Гладун додає, що короткострокові демографічні прогнози на 3-5 років є найбільш точними. Менш точним є середньострокові прогнози – до 15 років, бо значно зростає можливість похибки. А довгострокові прогнози від 15 і до 100 років – це більше попередження для держави, уряду чи керівництва міста про можливі тенденції. Якщо вони негативні, то це своєрідний сигнал для того, щоб розробляти заходи з демографічної, соціально-економічної політики, аби цей прогноз не справдився.

"Усі демографічні прогнози мають властивості застарівати. Саме тому їх потрібно періодично переглядати. Наприклад, фахівці ООН, які роблять свої демографічні прогнози для усього світу, окремих континентів та країн, переглядають їх раз на два роки. До повномасштабного вторгнення ми переглядали усі свої прогнози щорічно. 2022 рік ми пропустили, а останній раз ми робили демографічний прогноз для України у другому кварталі 2024 року. Цьогоріч знову будемо його робити, адже з’являються нові дані і ми можемо більш критично оцінити свій попередній прогноз та покращити його", - підсумовує Олександр Гладун.

  • До кінця століття в Україні може залишитися лише 15 мільйонів людей – WP
  • Скільки налічує населення Києва та як вирахувати "приїжджих" – чиновники відповіли
  • Мільйони іноземців: що чекає на Україну після війни і до чого тут загроза нацбезпеці
Джерело матеріала
loader