Свинокомплекс на Полтавщині забруднює довкілля: що має зробити держава для вирішення проблеми

В Україні тваринницькі комплекси масштабного розміру не лише експортують продукцію за кордон, але й залишають тонни відходів, які потрапляють у водойми та ґрунт і спричиняють забруднення навколишнього середовища. Це непоодинокі випадки, які були зафіксовані в Івано-Франківській, Вінницькій, Львівській, Хмельницькій, Тернопільській, Волинській областях та в інших регіонах нашої країни. В європейських країнах тваринні ферми здійснюють свою діяльність за суворими екологічними стандартами, однак в нашій країні майже немає контролю за їхньою роботою, зазначає фахівчиня відділу екологізації промисловості ГО "Екодія"Марія Дячук у статті "Свинський підхід: підприємство на Полтавщині отруює річку Псел із дозволу держави".

Авторка статті вказує, що одним із прикладів системної проблеми у цій сфері є ситуація, яка виникла в Полтавській області. Там місцевий свинокомплекс влітку 2023 року забруднив гноєм річку Псел. Попри загибель більше як 500 кілограмів риби та поширення забруднення руслом понад 30 кілометрів, цей свинокомплекс продовжує свою діяльність.

"Це лише один із численних випадків, що свідчать про відсутність ефективного державного контролю та системного підходу до регулювання агросектору", - наголошує експертка.

Дячук заявляє, що ситуація із тваринницьким комплексом у Полтавській області порушує кілька системних проблем:

• затягування розслідувань екологічних злочинів;
• ігнорування думки місцевих громад;
• непрозоре використання коштів за компенсувані збитки;
• відсутність належного контролю над будівництвом об’єктів, що можуть спричинити шкоду довкіллю;
• можливість підприємств самостійно вирішувати, чи потрібна їм процедура оцінки впливу на довкілля.

Експертка повідомляє, що ситуація, яка виникла в Полтавській області, є лише один із багатьох прикладів безвідповідальності тваринницьких комплексів.

За її словами, багато таких підприємств залишаються поза увагою держави та суспільства, оскільки вони забезпечують громади надходженнями до бюджетів та робочими місцями. Дячук вказує, що через це органи державної влади заплющують очі на проблему, а громадяни бояться виступати проти екопорушень.

Авторка стверджує, що виробництво м’яса на експорт не має здійснюватися ціною знищення екологічної системи, забруднення водойм та ризиків для здоров’я громадян. Дячук заявляє, що держава має впроваджувати дієві механізми контролю над роботою тваринницьких комплексів, якщо хоче розвивати аграрний сектор за європейськими стандартами.

"Вирішення проблеми забруднення довкілля нітратами має бути пріоритетом для сталого розвитку громад і агросектору України на шляху до повноправного членства в ЄС. Одним із першочергових кроків у цьому напрямку є впровадження Нітратної директиви ЄС і визначення зон, вразливих до накопичення нітратів та інших забруднень від сільськогосподарських джерел", - закликає експертка.

Дячук додає, що наша країна ще в 2017 році взяла на себе зобов’язання впровадити цю директиву в межах євроінтеграції.