FT: Зеленський засвоїв важкий урок про спосіб мислення і мотивацію Трампа 2.0

Зустріч, яка повинна була зміцнити крихку довіру між президентами України Володимиром Зеленським та США Дональдом Трампом, натомість перетворилася на жорстку суперечку в Овальному кабінеті на очах у світових ЗМІ. Замість того, щоб здобути підтримку Вашингтона, український президент опинився затиснутим між лідерами США та РФ, які, схоже, більше погоджуються один з одним, ніж із Зеленським, пише FT.

Навряд чи загальний фон був сприятливим. США розпочали переговори з Росією, не запросивши Київ. Трамп тиснув на Зеленського, щоб той погодився на здирницьку угоду про надра та називав українського президента “диктатором”. Вашингтон став на бік Москви, підтримавши резолюцію ООН щодо війни, яка не критикувала Росію. На той час, коли Трамп і Зеленський зустрілися, угода про корисні копалини виглядала дещо менш схожою на “рекет”. Але зараз схоже, що США покинули Україну.

Команда Зеленського припустилася, як виявилося, кількох прорахунків. Один із них полягав у тому, щоб запропонувати США угоду про надра як частину ширшого “плану перемоги”. Це мало б заохотити Білий дім зміцнити позиції Києва перед будь-якими переговорами з Москвою та забезпечити післявоєнну безпекову підтримку для стримування подальшої російської агресії. Другий прорахунок - надто велике значення надавалося передвиборчому гаслу Трампа “мир через силу”.

Київ недооцінив безжалісність Трампа, який намагався отримати якомога більше від угоди про видобуток корисних копалин, даючи так мало з того, що хотіла Україна натомість. Остаточний варіант угоди цього тижня був менш жорстким, ніж початковий, але не містив безпекового підґрунтя. Твердження президента США про те, що присутність американських робітників, які видобуватимуть корисні копалини в Україні, запобігатиме подальшим російським наступам, не викликає довіри. У лютому 2022 року в Україні перебувало багато американців та американських компаній.

Зеленський засвоїв важкий урок про спосіб мислення і мотивацію Трампа 2.0. Перша частина цього уроку полягає в тому, що, як і на Близькому Сході, для Трампа “мир” означає відсутність бойових дій. Він, схоже, зацікавлений у припиненні вогню, яке прибере картини кровопролиття з американських телеекранів і врятує США від необхідності витрачати кошти на військову підтримку. Але американський президент менш зацікавлений у пошуку довгострокового рішення, яке б запобігло поверненню війни.

По-друге, Трамп керується прагненням до економічної вигоди. На його підхід також значною мірою впливають і особисті почуття. Він явно тримає образу на Зеленського після того, як у 2019 році спроба змусити українського лідера розпочати розслідування діяльності Хантера Байдена в Україні в обмін на американську допомогу призвела до першого імпічменту Трампа.

Проте Трамп зберігає незрозуміле захоплення російським диктатором Владіміром Путіним, чию риторику про причини вторгнення РФ в Україну американський президент значною мірою перейняв. Його поблажливе ставлення до глави Кремля, схоже, пов'язане зі світоглядом “квазі-19-го століття”, згідно з яким глобальними справами повинні керувати не багатосторонні інституції, а жменька великих держав та їхні сильні лідери, кожен з яких має свою сферу впливу.

Зеленському бракує дипломатичного таланту французького президента Еммануеля Макрона та британського прем'єра Кіра Стармера, яким вдалося налагодити певні зв'язки з Трампом під час успішних візитів до Вашингтона цього тижня. Але український президент також, схоже, потрапив у засідку, влаштовану Білим домом, що призвело до його приниження. Через три роки після повномасштабного вторгнення Росії боротьба Зеленського за збереження суверенітету України вступила в найбільш нестабільну фазу.

Наразі реалізації Трампом формули "мир через силу" не видно, зате є риторика перезавантаження відносин з Москвою й образ у бік Києва. Схоже, що у Трампа є спокуса обрати мир за будь-яку ціну без реальних гарантій безпеки для України. Хаос і плутанина у поєднанні з тиском, шантажем і задобрюванням зрештою можуть бути стратегією переговорів такої складної особистості як Дональд Трамп. Але чи означає все це, що США вже вирішили припинити підтримувати Україну? Про це розмірковував Петро Герасименко в статті "Хаос, який створив Трамп: Як вижити Україні".