Оголосили нагороду в 1 млн доларів: вчені досі не розшифрували мову Індської цивілізації

Близько 5700 років тому на території нинішніх північних Індії та Пакистану почала процвітати стародавня цивілізація. Відома як Індська цивілізація, вона стала відомою своєю нерозшифрованою писемністю та великими, добре спланованими містами, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Попри видатні досягнення, ця цивілізація врешті-решт зникла, залишивши по собі багато запитань без відповідей. Дослідники працюють над тим, щоб розкрити деталі повсякденного життя в цих стародавніх міських центрах, поступово складаючи докупи історію цивілізації долини Інду.

Хараппа, найбільше і найвідоміше місто цієї цивілізації, існувало між 3700 і 1300 роками до нашої ери. У його укріплених стінах археологи знайшли численні приклади писемності Індської цивілізації, ранньої форми письма, яка досі залишається неперекладеною.

Нещодавно індійська влада оголосила нагороду в 1 мільйон доларів тому, хто зможе розшифрувати цю писемність, сподіваючись дізнатися більше про цю давно втрачену цивілізацію. Хоча нагороду досі ніхто не отримав, нещодавнє дослідження дало нове розуміння соціальної структури та повсякденного життя Хараппи часів її розквіту.

Дослідники проаналізували 1144 зразки стародавніх рослинних решток, зібраних під час археологічних розкопок у Хараппі. Вчені виявили велику частку зерна порівняно з половою, що свідчить про те, що виробництво харчів, ймовірно, відбувалося за межами міста.

Ймовірно, зерно обробляли перед транспортуванням до Хараппи, щоб нагодувати жителів міста. Це ставить під сумнів попередні теорії, які припускали, що зерно обробляли певні сім'ї у себе вдома. Це раніше підтверджувала знахідка дрібного насіння бур'янів, яке, як вважалося, залишилося після домашньої обробки.

Проте подальший аналіз насіння бур'янів показав, що вони зазвичай походять з рослин, які їла худоба під час випасу або ж були частиною корму. Через це вчені припускають, що насіння бур'яні потрапляло до Хараппи через спалювання великої кількості гною.

Це використовувалося як в побутових, так і в промислових цілях, наприклад, у гончарних або фаянсових печах. Дослідники відзначили, що спалювання гною забезпечувало стабільне, повільне нагрівання для приготування їжі і було легкодоступним джерелом палива, подібно до того, як це відбувається в деяких сільських районах сьогодні.

Важливо Уперше з часів Тутанхамона: археологи виявили втрачену гробницю фараона (фото)

Ці висновки свідчать про те, що жителі обробляли зернові, включаючи пшеницю і ячмінь, під централізованим контролем навколишніх сіл з боку міських центрів, таких як Хараппа. Попри ці відкриття, багато чого залишається невідомим про повсякденне життя, мову та релігійні практики мешканців стародавньої цивілізації.

Раніше Фокус писав про гучне відкриття, яке археологи зробили в Нікополі.

А також ми розповідали про Імператорські терми Баден-Бадена. Уперше за 180 років вчені дослідили римські лазні.