У Німеччині стартують позачергові парламентські вибори: що показують опитування

У неділю, 23 лютого, в Німеччині стартують позачергові парламентські вибори, на яких, як очікується, консерватори Фрідріха Мерца повернуться до влади, також сильний результат може отримати ультраправа “Альтернатива для Німеччини” (АдН), повідомляє Reuters.

Консервативний блок Мерца ХДС/ХСС лідирує в опитуваннях, але навряд чи отримає більшість, враховуючи фрагментованість політичного ландшафту Німеччини, що змусить його шукати партнерів по коаліції. Очікується, що коаліційні переговори будуть складними після виборчої кампанії, яка викрила гострі розбіжності щодо міграції та того, як поводитися з АдН у країні, де ставлення до ультраправої політики викликає особливу пересторогу.

На тлі цього непопулярний канцлер Олаф Шольц може залишитися в ролі тимчасового виконувача обов'язків глави держави ще протягом місяців. Це також створить вакуум лідерства в центрі Європи, яка зіштовхується з безліччю викликів, включаючи погрози президента США Дональда Трампа щодо торговельної війни та спроби прискорити укладення угоди про припинення вогню у війні РФ проти України без участі Європи. Німеччина, яка має експортно-орієнтовану економіку і протягом тривалого часу покладалася на США у питаннях своєї безпеки, є особливо вразливою.

Німці зараз більш песимістично налаштовані щодо рівня свого життя, ніж будь-коли з часів фінансової кризи 2008 року. Відсоток тих, хто вважає, що їхнє становище покращується, різко знизився з 42% у 2023 році до 27% у 2024 році, згідно з результатами опитування Gallup. Ставлення до міграції також стало жорсткішим, що є глибоким зрушенням у настроях німецької громадськості.

Вибори в неділю відбуваються після розпаду в листопаді минулого року коаліції Шольца, яка складалася з лівоцентристських Соціал-демократів (СДПН), Зелених і Вільних демократів (ВДП), через суперечки щодо бюджетних видатків. СДПН, схоже, прямує до найгіршого результату на виборах у країні з часів Другої світової війни.

Виборча кампанія проходила на тлі запеклих дискусій про те, що нелегальна імміграція вийшла з-під контролю – все це підживлювалося серією нападів, у скоєнні яких звинувачують мігрантів.

Вибори також затьмарив надзвичайно сильний прояв солідарності з антиімміграційними настроями ультраправої АдН з боку членів адміністрації Трампа, в тому числі віцепрезидента Джей Ді Венса і мільярдера Ілона Маска. АдН має всі шанси вперше посісти друге місце на загальнонаціональних виборах у Німеччині. Однак наразі ультраправа АдН навряд чи зможе прийти до влади в країні, оскільки всі основні партії виключили співпрацю з нею, хоча деякі аналітики вважають, що успіх на цьогорічних виборах може прокласти їй шлях до перемоги у 2029 році. 

Водночас, вплив АдН та послаблення “традиційних” німецьких партій дедалі більше ускладнюють формування коаліцій та управління державою.

У ЄС сподіваються, що вибори можуть привести до формування більш узгодженого уряду в Німеччині, здатного сприяти просуванню політики як всередині країни, так і в межах Союзу. Дехто також має надію, що Мерц реформує конституційний механізм обмеження державних запозичень, який, за словами критиків, душить нові інвестиції.

Найбільш вірогідним результатом цих виборів, на думку експертів, є об'єднання консервативного блоку Мерца, що складається з Християнських демократів (ХДС) і Християнсько-соціального союзу (ХСС), з СДПН. Водночас є вірогідність того, що ще кілька невеликих партій подолають 5% бар'єр для проходження до парламенту і це може ускладнити коаліційні переговори.

Як вибори в Німеччині можуть вплинути на Україну? Дві партії з відверто проросійською риторикою прагнуть до Бундестагу, й одна з них може підтримати відновлення “Північного потоку” та скасування санкцій проти РФ. Чи зможуть традиційні сили стримати цей прорив? Петро Герасименко аналізував сценарії у статті “Німецька інтрига: скільки колон Кремля пройде до Бундестагу?”.