/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F8ea3b1c568dc7db5cf1f8b1b89f35bfd.jpg)
Космічний зонд виявив рідкісного “вампіра” серед зірок
Білий карлик у незвичайній подвійній системі зірок "живиться" матеріалом від масивнішої компаньйонки.
Ширококутний рентгенівський телескоп зонду Einstein Probe зафіксував потужний спалах рентгенівського випромінювання у Малій Магеллановій Хмарі – сусідній галактиці Чумацького Шляху. Це дозволило виявити рідкісну подвійну систему зірок, в якій білий карлик "живиться" матеріалом від масивнішої компаньйонки.
Про це повідомили у Європейському космічному агентстві.
Спочатку дослідники припускали, що виявили звичайну подвійну систему, у якій нейтронна зоря поглинає матеріал від своєї масивнішої сусідки. Однак, подальші спостереження показали, що зіркою-“вампіром” є білий карлик.
Як виявилося, зірки в цій системі рухаються дуже близько одна до одної, і білий карлик притягує газ від гарячої зорі типу Be. Коли достатня кількість цього матеріалу накопичується на поверхні білого карлика, відбувається потужний термоядерний вибух. Яскравий рентгенівський спалах від цього вибуху зафіксував телескоп Einstein Probe.
Важливо, що вченим вдалося простежити повний цикл такого явища – від початкового спалаху до його згасання.
"Спалахи від "дуету" зірок було надзвичайно важко вловити... Поява Einstein Probe дає унікальний шанс виявити ці швидкоплинні джерела і перевірити наше розуміння того, як еволюціонують масивні зорі", – сказав науковий керівник проєкту Einstein Probe Ерік Кулькерс.
Подальші дослідження встановили, що дивна пара складається з великої гарячої зорі, маса якої у 12 разів перевищує масу Сонця, та білого карлика, маса якого на 20% більша за сонячну.
Місія Einstein Probe – це спільний проєкт Китайської академії наук, Європейського космічного агентства (ESA), Інституту позаземної фізики Макса Планка у Німеччині та Національного центру космічних досліджень (CNES) у Франції.
Зонд запустили 9 січня 2024 року. У нього на борту є два інструменти: ширококутний рентгенівський телескоп (WXT), який постійно моніторить значну частину неба, та відстежувальний рентгенівський телескоп (FXT), що досліджує виявлені джерела.

