Пережив окупацію, а тепер – на межі виживання: зоопарк “XII Місяців” ледь зводить кінці з кінцями

У гості сюди запрошують і дорослих, і малих.

Пережив окупацію, а тепер – на межі виживання. Приватний зоопарк “12 місяців” ледь зводить кінці з кінцями. Величезна територія неподалік столиці гуляє пусткою. Бо відвідувачів катма. А значить – виторгу із продажу квитків немає.  При цьому,  витрати на утримання тварин залишаються величезними. 

Як ведеться мешканцям звіринця у такі нелегкі часи – кореспондентка ТСН Олена Лоскун дізнавалася.

У неї – манери справжньої леді. А в нього – вкрай важкий характер. Але обох орангутанів власник приватного зоопарку “12 місяців”  Михайло Пінчук обожнює однаково – ніби власних дітей.

Магді та Йозефу, каже Михайло, – вже по 10 років. І сподівається, що таке сусідство у вольєрі – невдовзі переросте у справжню лав-сторі.

Загалом у звіринці мешканців кілька сотень.  І прогодувати усіх задача “із зірочкою”. Традиційно зоопарк існував за рахунок продажу квитків. Але зараз – у скруті. За кілька годин перебування ми не зустріли жодного відвідувача.

“Деінде приходять 3-5 людей в день, на вихідних трохи більше. але це ж ніщо для зоопарку такого масштабу. Щоб математично все склалося треба десятки тисяч в місяць”, – каже Михайло Пінчук.

Так важко, пригадує Михайло, було хіба на початку повномасштабного вторгення. Навколо стріляли і вибухало. Росіяни заходили на територію і грабували. Від переляку кілька звірів загинуло.

Та попри усі негаразди, пережиті і ті, що є зараз  склавши руки не сидять. Щоб зменшити плату за газ, кілька років тому обладнали  твердопаливні котли. Адже без тепла у зоопарку взимку ніяк.

А нещодавно встановили і сонячні панелі. Витрати покривають здебільшого зі старих запасів. Зокрема, і через це, зменшити вартість вхідних квитків, пояснюють, не можуть

“У нас зараз вхідний квиток коштує 400 грн і менше для дитини, у нас є пільговий для військових. Але це невелика платня у порівнянні із тим, які у нас є витрати”, – каже Михайло Пінчук.

Крім того, для тварин тут постійно покращують умови утримання. Просто зараз, до прикладу, добудовують літній вольєр для цих жирафів.

Михайло пояснює: такій кількості самців ділити прогулянкову територію буде важко. Тож щоб врятувати від сварок і потрібне розширення.

Відвідувачів тут чекають не лише співробітники, але й пожильці звіринцю. Один із тих, хто вже дуже скучив за гостями – і 15-річний носоріг Арчібальд Арчібальдович.

У гості сюди запрошують і дорослих, і малих. Дуже вірять, що темні часи нарешті закінчаться. І вже навесні звіринець гучно відсвяткує своє 10-річчя.