Витягують губи в трубочку: учені розповіли, чи цілуються насправді інші тварини

Поцілунки — важлива частина людської культури. Згідно з давніми клинописними табличками, знайденими в Іраку, люди цілувалися принаймні з 2500 року до нашої ери. Сьогодні люди по всьому світу цілуються в тій чи іншій формі: чи то романтичні прояви, чи то дружнє привітання. Але чи цілуються інші тварини? Учені дали відповідь, пише Live Science.

Щоб дізнатися відповідь на це запитання, необхідно визначити, що таке поцілунок — на жаль, це не так вже й просто. Від поцілунку з язиком до платонічного поцілунку в щоку — фізичний вираз людського поцілунку може бути найрізноманітнішим.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами авторки книжки "Наука поцілунку: що нам кажуть наші губи" Шеріл Кіршенбаум, у тваринному світі існує безліч того, що ми могли б назвати "поцілунками": черепахи, що торкаються головами; лосі та ховрахи, що труться носами.

Під час вивчення такої поведінки тварин науковці намагаються не антропоморфізувати й не розглядати дії тварин через призму людських мотивів і поведінки. З цієї причини такі дії часто називають "поцілункоподібною поведінкою", а не "поцілунками", і вони не завжди мають такий позитивний підтекст, як людські поцілунки.

Яскравим прикладом є жирафи, які переплітають свої шиї та торкаються один одного мордами та губами. Таку поведінку можна було б інтерпретувати як поцілунки, але насправді це лише ритуал домінування, а зовсім не демонстрація прихильності.

За словами наукового співробітника еволюційної антропології в Університеті Дюка Ванесси Вудс, примати — єдині тварини, здатні "цілуватися", витягаючи губи так, як це роблять люди. В інших видів просто немає необхідної анатомії. Дослідники також зазначають, що бонобо (Pan paniscus), ймовірно, можуть бути одними з найбільш рясних любителів поцілунків. Зазначимо, що поряд із шимпанзе, бонобо є нашими найближчими родичами, які живуть нині.

Спостереження показують, що очолювані самками соціальні групи бонобо, як правило, вирішують суперечки за допомогою сексу, а зовсім не насильства, як це роблять інші примати. Учені також виявили, що деяка поведінка бонобо часто закінчується тривалою поведінкою, схожою на поцілунки: вона проявляється під час обміну їжею і залицянь. За словами Вудс, оскільки бонобо схильні доглядати за собою і ділитися їжею з близькими, поцілунки можна розглядати як "барометр стосунків" для бонобо.

У 2024 році доцент кафедри психології в Університеті Ворика у Великій Британії Адріано Оамейра припустив, що поширеність поведінки, схожої на поцілунки, у приматів, імовірно, свідчить про те, що вона є "джерелами людського поцілунку". Тоді дослідники заявили, що людський поцілунок насправді є еволюційним залишком поведінки догляду за собою.

Водночас Вудс не зовсім впевнена, що це єдина еволюційна причина поцілунків. Вчена вважає, що спільне харчування також є важливим мотиватором для контакту рот-у-рот у бонобо, і поцілунки могли також походити звідти.

Таким чином еволюційне походження поцілунку все ще залишається загадкою, але зрозуміло одне: в інших тварин може бути поведінка, що нагадує поцілунки за формою або функціями, але повний спектр людських поцілунків відрізняє людей від решти тваринного світу.

Раніше Фокус писав про те, що перший поцілунок в історії людства: чому за ним приховані пристрасть, хвороби й культурні табу.