Цікаві діалектизми: що таке віхтик, луток, бармаки

Через повномасштабне вторгнення Росії, багато наших громадян перейшли на українську мову. У деяких областях нашої країни можна почути колоритні діалектизми. Наприклад, на Полтавщині часто говорять такі слова, як віхтик, луток, бармаки. Видання «Освіта 24» розповіло, що означають ці слова.

Українці, які приїздять у Полтавську область, можуть почути від місцевих мешканців безліч цікавих слів, але часто їх значення залишається незрозумілим. До таких слів належать:

• виварка – велика каструля у якій прали і виварювали одяг
• віхтик – ганчірка
• причілок – бічна стіна хати
• сапет – великий плетений кошик для збирання фруктів та овочів
• стОянка – молоко у банках, яке налите для скисання
• телемінитися – розкричатися, вийти з себе
• лУток – підвіконня
• гилИти – накласти багато чогось, наприклад, їжі в тарілку
• накушкатися чи набехкатися – вдягнути багато одягу
• хаміль-хаміль – швиденько вступитися, втекти звідкись
• настрополити – налаштувати когось негативно
• лИндати – ходити без діла, вештатися
• цеберка – відро
• тирлуватися – об'єднуватися в один гурт, «тусуватися», з негативним підтекстом
• роз'єрепенитися – розізлитися, розкричатися
• валувати – кричати, чи голосні звуки видавати
• жирувати – лоскотати чи ніжитися, наприклад "коти на сонці жирують".
• лАнці, рам'є, рамйо, гнидники – старі речі – одяг чи техніка;
• наличники – дерев'яна оздоба навколо вікон;
• бармаки – вила з тупими кінцями для викопування овочів;
• гирявий – сумний, пригнічений;
• викабелюватися – вихвалятися;
• ґерґелі – груба назва ніг чи ласти;
• занаврити – присмачити страву засмажкою чи сметаною;
• маніжитися – ніжитися на сонечку.

Деякі люди часто вживають у розмові іншомовні слова, оскільки не знають, як їх сказати українською. Раніше ми писали, які іншомовні слова можна замінити українськими.