Перша будівля була дерев'яною: який вигляд раніше мав залізничний вокзал у Вінниці

У кожному великому місті є залізничний вокзал – місце, яке першими бачать ті, хто туди приїжджає. Це візитівка міста, його ворота до світу. Будівлі вокзалів змінюються з часом: одні старіють, інші руйнуються через війни, але всі вони знов отримують нове життя.

Раніше ми розповідали, який вигляд мав перший залізничний вокзал в Харкові та що з ним потім сталося. Тепер пропонуємо перенестися у Вінницю й дізнатися, якою була історія її залізничного вокзалу, як змінювалася його архітектура і яка роль відводилася йому в житті міста.

Історія залізничного вокзалу у Вінниці

Історія вінницького залізничного вокзалу розпочинається ще у 1870 році, коли було прокладено залізничну лінію Київ-Балта-Одеса. Саме тоді у Вінниці з'явилося перше вокзальне приміщення – невелика дерев'яна будівля з єдиною колією. Розташований на околиці міста, вокзал знаходився наприкінці Олександрівської дороги (сьогодні – проспект Коцюбинського). Ця будівля мала дзвіницю, що повідомляла пасажирів про прибуття чи відправлення потягів.

У 1880-х, дерев'яний вокзал замінили цегляною двоповерховою будівлею. За цей час залізничне сполучення стрімко розвивалося, а вокзал у Вінниці став важливим транспортним вузлом. Вже до кінця ХІХ століття він мав найбільший товарообіг у всій Подільській губернії.

Спочатку вокзал стояв на майже пустій території. Але поступово навколо нього з'являлись нові будівлі: в'язниця, чавуноливарний завод і казарми для військових. У 1899 році поблизу вокзалу відкрили першу сільськогосподарську виставку та ярмарок. Це стало ще одним доказом важливості залізничного вузла для розвитку регіону.

У 1913 року вокзал у Вінниці вже став точкою зупинки для міського трамваю, який курсував до жіночої гімназії (сьогодні – школа №2).

У 1918 році приміщення вокзалу зайняли німецькі війська, які прибули до Вінниці, щоб звільнити території від більшовиків.

Після революції Вінниця стала обласним центром у 1934 році, і було ухвалено рішення побудувати новий, більший вокзал. Роботи тривали з 1932 до 1940 року. У 1939 році, напередодні Другої світової війни, відкрилося нове приміщення вокзалу, яке мало обслуговувати тисячі пасажирів щодня.

Проте війна внесла свої корективи. У 1943 році німецькі війська, відступаючи з Вінниці, підірвали вокзал. Єдиною спорудою, яка збереглася після знищення, став пішохідний міст. Цей міст залишався на місці аж до 2005 року.

Після закінчення війни розпочалося відновлення залізничного вокзалу. Нове приміщення відкрили у 1952 році. Це був сучасний для свого часу вокзал, на вході до якого гостей зустрічала мозаїка із зображенням залізничника та дівчат-колгоспниць. Перед будівлею був розташований сквер із фонтаном, який проіснував до початку ХХІ століття.

У 2004-2005 роках вокзал реконструювали. Він став сучасним, зручним та функціональним транспортним вузлом, який зустрічає тисячі пасажирів щодня.