Більшість скорпіонів на Землі готові розпорошувати свою отруту, але не роблять цього: чого вони чекають

Скорпіони — павукоподібні, широко відомі своїми жалами. Науці відомо понад 2 500 видів, які використовують свій вид, щоб пригнічувати здобич і захищатися від хижаків. Хвости скорпіонів закінчуються структурою, відомою як тельсон, яка містить цибулину, повну отрути. Відомо, що ця структура, як правило, має загострене жало, за допомогою якого і впорскується отрута. Але є й інший спосіб, пише Live Science.

У новому дослідженні вчені виявили та описали новий вид скорпіонів, названий Tityus achilles. Вид був виявлений у гірському регіоні тропічних лісів Магделена в Колумбії. Найцікавішим у цьому відкритті було те, що новий вид скорпіонів міг розпилювати та впорскувати свою отруту — раніше вважалося, що це під силу лише двом іншим родам, які мешкають в Африці та Північній Америці.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами автора дослідження, Лео Лаборьє з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана, більшість скорпіонів у світі, імовірно, здатні розпилювати власну отруту, проте не роблять цього. Відомо, що ця екстремальна поведінкова реакція регулярно зустрічається всього у двох родів тварин.

Річ у тім, що розпорошення отрути — від початку дуже дорога стратегія. Вчені вважають, що існує дуже сильний тиск відбору, який робить поведінку більш вигідною, ніж невигідною. Простими словами, щось має відбуватися з хижаками в навколишньому середовищі, що змушує їх іти на цей ризиковий крок.

Автори дослідження виявили, що новий вид здатний як вводити, так і розпорошувати свою отруту. Пряма ін'єкція отрути гарантує її доставку і вплив на ціль, проте є й ризики — жертва може чинити опір. Розпилення отрути менш ризиковане і не вимагає прямого фізичного контакту, проте воно менш цілеспрямоване, а наслідки для жертви або хижака менш серйозні. І все ж, струменя токсину може бути достатньо, щоб відлякати хижака і дати скорпіону час для втечі.

За словами Лаборьє, кут струменя токсину скорпіона припускає, що отрута може бути спрямована в ніс або очі. Дослідники вважають, що отрута має досягти дуже чутливих тканин, щоб дійсно подіяти. Також вважається, що отрута спрямована на боротьбу з хребетними, оскільки токсини навряд чи зможуть проникнути через екзоскелет.

Під час дослідження команда перевірила здатність скорпіонів розпорошувати отруту. Тварин притискали соломинкою і записували їхню реакцію. Загалом було протестовано 10 молодих особин і зареєстровано 46 викидів отрути — максимальна відстань, на яку вона становила 36 сантиметрів.

У деяких випадках скорпіони вихлюпували невеликі краплі отрути у відповідь на соломинку. В інших випадках вони випускали безперервний струмінь. Більшість імпульсів отрути були спрямовані вперед, хоча деякі також були спрямовані назад або вгору.

Автори дослідження також виявили, що більшість виплесків отрути були прозорими. Простими словами, вони, ймовірно, були пре-отрутою — токсичною рідиною, яка зазвичай вихлюпується перед сильною справжньою отрутою, що має молочний відтінок.

Раніше Фокус писав про те, хто переможе в сутичці — скорпіон чи тарантул: вчені дали відповідь.