На цьому місці було село: який вигляд раніше мав один із густонаселених районів Харкова
На цьому місці було село: який вигляд раніше мав один із густонаселених районів Харкова

На цьому місці було село: який вигляд раніше мав один із густонаселених районів Харкова

Старі фото допомагають уявити, яким було місто багато років тому

Харків — це місто з багатою історією, яка проявляється у кожному його куточку. Змінюючи з часом, місто набуло нових рис, але його минуле продовжує жити у спогадах, фотографіях та оповіданнях. Однією з таких сторінок історії є район Олексіївка, який із сільського куточка перетворився на пожвавлений спальний район. Раніше ми розповідали, як виглядав один із перших шикарних готелів Харкова, тепер пропонуємо подивитися яким раніше було місце, де тепер знаходиться спальний район Олексіївка.

Історія Олексіївки розпочалася із села з гарною садибою та храмом, розташованого по дорозі на слободу Дергачі та далі на Суми. Спочатку маєток належав Харківському полковнику Григорію Донець-Захаржевському, а пізніше перейшов до дворянського роду Щербиніних, зазначає otkudarodom.ua. У XVIII столітті село налічувало 142 чоловіки та 145 жінок кріпаків, зайнятих землеробством та скотарством. Також маєток славився водяним млином та рибними ставками на річці Чекмезовій (приток Лопані).

Палац в Олексіївці, 1914 рік

У XIX столітті маєток перейшов до Марії Андріївни Бедряги, яка разом із чоловіком Павлом Лаптєвим побудувала один із найкращих палацово-паркових ансамблів у Харківській губернії. У 1830-х роках тут було зведено кам’яний храм Різдва Пресвятої Богородиці. Цей храм став архітектурною окрасою села та центром духовного життя.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці в Олексіївці, 1914 рік
Храм Різдва Пресвятої Богородиці в Олексіївці, 1914 рік

На початку 1880-х років маєток Олексіївка перейшов у спадок князівні Марії Трубецькій, дружині Володимира фон дер Лауніца. Володимир фон дер Лауніц служив місцевому дворянству та земству, займався благодійністю. Він неодноразово обирався ватажком дворянства та почесним мировим суддею Харківського повіту. Він залишив Харків у 1901 році, отримавши призначення віцегубернатором до Архангельська, а з 28 серпня 1902 року – тамбовським губернатором.

Володимир фон дер Лауніц

З приходом революції доля садиби змінилася: палац та храм постраждали під час Другої світової війни та були розібрані, а парковий ансамбль частково вирубано.

Сьогодні на місці колишньої садиби та селища знаходиться спальний район.

Теги за темою
Харків
Джерело матеріала
loader