«Пригоди Паддінгтона в Перу»: ведмедик шукає Ельдорадо, а знаходить щось більше
«Пригоди Паддінгтона в Перу»: ведмедик шукає Ельдорадо, а знаходить щось більше

«Пригоди Паддінгтона в Перу»: ведмедик шукає Ельдорадо, а знаходить щось більше

Непосидючий ведмедик Паддінгтон, який 8 років тому переїхав з Перу до Лондона,  знову знаходить пригоди на свій червоний капелюшок і на голови родини Браунів, яка його всиновила. І цього разу – куди більш масштабні, ніж розгромлений музей з першої частини, чи навіть в’язниця з другої.

Сам погибай – а тітоньку виручай

За сюжетом ведмедик отримує листа з Перу. Преподобна мати (Олівія Коулман), яка керує притулком для літніх ведмедів пише, що паддіггтонова тітка Люсі дуже за ним скучає, тож було б добре, аби він приїхав.

Оскільки ведмедик офіційно отримав британське громадянство і свій власний паспорт, він може вільно подорожувати світом. Але родина не відпускає його самого. Бо у кожного з сімейства Браунів є своя мета, щоб поїхати до далекого Перу. А ще кожен з родини переживає власну кризу. І батько Генрі (Г’ю Бонневіль) з його проблемами на роботі, і двоє дітей, які вже не діти, а повинні обирати свій власний життєвий шлях, і мати Мері (Емілі Мортімер, яка змінила Саллі Гокінс з перших двох фільмів), яка раніше все вкладала в сім’ю, а тепер не знає, чим зайнятись. І навіть бабуся місіс Бьорд (Джулі Волтерс) теж прагне чогось нового

Та на місці з’ясовується, що… тітка Люсі пішла в джунглі (так, ми знаємо, що ліси Південної Америки називаються сельваси, але джунглі звичніше) і ніхто не може її знайти. Ніхто, окрім Паддінгтона, який налаштований плити Амазонкою доти, доки не знайде те таємниче Ельдорадо, на пошуки якого нібито вирушила й його тітка.

Тож родина Браунів фрахтує стареньке судно, яким керує харизматичний капітан, і відправляється у сповнену небезпеки подорож.

Антоніо Бандерас в ролі харизматичного капітана. Кадр з фільму

Не теплий ламповий, а більш сучасний

Третя частина відрізняється від двох попередніх (і не тільки тому, що ведмедика Паддінгтона вже озвучує не Володимир Зеленський). Замість камерних зйомок у Лондоні глядач отримує безкраї зелені гори, джунглі, водоспади. Замість звичної для перших двох фільмів історії про «треба визволити ведмедика від злодія і покарати його, - нам пропонують квест про пошук скарбів, трішки містики з духами джунглів і своєрідний роуд-муві по Амазонці.

Змінилась також тональність оповіді. Якщо перші дві виглядали більш душевними, як-то кажуть, «теплими ламповими», то третя здається більш комерційною та шаблонною, нагадуючи і «Індіану Джонса», і  «Дору й загублене місто».

Перші дві частини були зняті режисером Полом Кінгом, який зумів зробити історію, цікаву як дітям, так і дорослим. Додавав фірмового британського гумору, який теж був зрозумілий різним віковим категоріям. Саме завдяки його картинам Паддінгтона полюбила не лише Велика Британія (тут він і так був відомий завдяки книзі), а й увесь світ.

Режисер «Пригод Паддінгтона в Перу» - Дугал Вілсон – робить історію водночас і більш масштабною, і менш, так скажемо, інтелектуальною в плані гумору, і менш оригінальною – сюжет з пошуком скарбів у джунглях новим не назвеш. Що ж – це перший його повнометражний фільм, до цього спеціалізувався на музичних кліпах та музичних роликах. Але натомість маємо куди більше карколомних пригод і видів, від яких перехоплює подих.

Відрізняються і лиходії перших двох та третьої частини. Якщо в перших двох фільмах антигерої майстерно приховували свою істинну натуру, прикидаючись невинними, аж поки родина Браунів їх не викривала, то в Перу ми стикаємось з іншим типом лиходійськими натурами. Один з них – невеличкий спойлер – капітан, зіграний Антоніо Бандерасом. Його персонаж досить неоднозначний, який постійно веде внутрішню боротьбу сам з собою, але все ж виглядає досить простим. Із хорошого -  щоб підштовхувати капітана на путь зла творці фільму обрали вельми оригінальний шлях.

Про другого лиходія – а точніше про те, що він лиходій, ми дізнаємось лиш у кінці фільма, хоча, на жаль, цей персонаж весь час поводить себе досить підозріло, тож його погані наміри нас вже не дивують.

Родина Браунів вирушає за скарбами інків. Кадр з фільму

Замість висновку

Підсумовуючи, можна сказати, що «Пригоди Паддінгтона в Перу» не дотягує до фільмів Пола Кінга і в душевності, і в закрученості інтриги, і в оригінальності сюжету, і в харизматичності лиходіїв.

Але таке невеличке розчарування спіткає лише істинних фанатів перших двох фільмів про доброго ведмедика, любителя сендвічів з апельсиновим мармеладом. Для більш широкого кола глядачів, можливо, третя частина, якраз завдяки цій комерційності звичним ходам і потужному екшену, буде набагато ближчою. Тим більше, що пригод в Перу буде дуже багато – і кумедних, і небезпечних (в рамках пристойного, звичайно). Буде й багато приємних несподіванок і багато жартів. І рейтинг третьої частини високий – 92% свіжості на Rotten Tomatoes.

А ще Дугал Вілсон у своєму фільмі хотів підкреслити тему важливості родини. І йому це вдалось. Він підводить нас до думки, що родина – це не лише те, що дано нам по крові, а й те, що по духу. І щоб обрати справжню сім’ю, треба зробити для себе інколи складний вибір.

«Пригоди Паддінгтона в Перу»: ведмедик шукає Ельдорадо, а знаходить щось більше - Фото 1

 

Теги за темою
фільм
Джерело матеріала
loader
loader