Pro&Contra: Чи потрібні вибори під час війни в Україні?
Pro&Contra: Чи потрібні вибори під час війни в Україні?

Pro&Contra: Чи потрібні вибори під час війни в Україні?

Відсутність виборів має серйозні наслідки для суспільства. Однак під час війни є безліч нюансів, які треба вирішити для їхньої організації.

За майже три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну питання чергових виборів періодично зʼявляється у публічному просторі. Цього разу приводом для чергової передвиборчої дискусії стали численні заяви політиків щодо перспектив завершення війни у 2025 році, які повʼязані з інавгурацією Дональда Трампа у США.

Паралельно з цим на Заході вже починають говорити про те, що в Україні нібито розпочинається підготовка до виборів. Зокрема, за даними The Economist, регіональні виборчі штаби почали роботу над списками кандидатів. При цьому президент України Володимир Зеленський в інтервʼю Лексу Фрідману заявив, що виборів в Україні не буде до кінця війни – на його думку, спочатку має бути "справедливий мир, а потім уже вибори", оскільки проведення виборів під час воєнного часу забороняє закон.

Главред вислухав дві позиції щодо доцільності проведення виборів під час війни та їх ймовірних наслідків.

Олександр ДонійОлександр Доній

політичний аналітик, голова Центру досліджень політичних цінностей, колишній народний депутат України, голова мистецького об'єднання "Остання барикада"

З чим повʼязані дискусії щодо проведення виборів під час війни і чи варто взагалі обговорювати це питання, принаймні допоки триває гаряча фаза війни?

Україна після відмови від демократичних процедур, зокрема виборів, почала поглиблювати свою поразку. Тому що внутрішнє облаштування України як недемократичної держави фактично допомагає Путіну та Кремлю.

Українська сутність завжди полягала у відмінності від Росії, зокрема у більшій схильності до демократії. Можливо, демократія важлива не для всіх громадян, але для певної частини українців це сутнісна й принципова цінність.

Відмова влади від виборів шляхом відступу від Конституції, безумовно, демотивує частину суспільства. Цим, у свою чергу, можна пояснити зменшення кількості добровольців і проблеми з мобілізацією, яка часто супроводжується некоректними діями, як видно з відеоматеріалів.

Це відбувається тому, що у 2022 році люди масово йшли захищати республіку (згідно з Конституцією, Україна є парламентсько-президентською республікою. - Главред), відчуваючи принаймні ілюзію впливу на владу, яка регулярно оновлювалася через вибори. Але зараз навіть цієї ілюзії немає. Влада категорично відмовилася проводити вибори під час війни, аргументуючи це самою війною.

Нагадаю, що насправді в Україні шість разів під час війни проводили вибори. Бо у нас, коли це вигідно, кажуть, що війна триває 10 років, а коли не вигідно, то згадують про війну лише останні 2,5 чи майже три роки.

Війна у нас триває з лютого 2014 року, тобто вже понад 10 років. Відповідно, за цей час відбувалися вибори: двічі президентські, двічі до Верховної Ради, двічі до місцевих органів самоврядування. І коли вони відбувалися, у нас вже були окуповані такі міста, як Сімферополь, Севастополь, Луганськ, Донецьк. Тобто президенти і Порошенко, і Зеленський обиралися без участі виборців з цих міст. Вони вже були на той момент окуповані або російськими військами, або проросійськими формуваннями з російським керівництвом. Тим не менше, ми вважаємо обох президентів легітимними.

Згідно з Конституцією, вибори Верховної Ради і президента мають різні умови. Вибори Верховної Ради не можуть відбуватися під час дії воєнного стану. І тут ми вже підходимо до ситуації, коли війна в нас триває з 2014 року, а з 2022 року розпочалася нова фаза, коли було введено воєнний стан. У Конституції чітко зазначено, що Верховна Рада не обирається під час дії воєнного стану. Це, звичайно, парадоксальна ситуація, адже якщо війна триватиме десятиліттями, це може означати, що у нас буде "вічна" влада. Тобто "вічні" депутати, які можуть перейматися лише тим, як передати своє депутатство у спадок дітям.

Відсутність виборів має серйозні наслідки для суспільства. Отже, ми можемо не просто підозрювати, а засвідчити, що незалежно від партійної приналежності – до влади чи до опозиції – існує спільне бажання представників політичної еліти максимально довго уникати перевиборів. І це може тривати роками або навіть десятиліттями, оскільки ніхто не може чітко сказати, коли завершиться війна. Очевидно, що казки про "два-три тижні", "два-три місяці" або "до кінця року", які озвучували представники влади чи наближені до неї особи, вже нікого не переконують.

Я неодноразово наголошував, що війна може тривати, як мінімум, до смерті Путіна. Біологічний годинник, за середньостатистичними оцінками на той момент, давав йому ще близько 15 років життя. Зараз ця оцінка становить приблизно 13 років. Уявіть собі ці 13 років без виборів. Влада цього хоче, але для суспільства відсутність виборів призводитиме до зниження суспільної мотивації захищати державу, до зростання корупції, а також до подальшого руйнування системи державного управління.Чи можна провести вибори під час війни? Так, можна, але для цього потрібно змінювати виборче законодавство. Ще два роки тому я наголошував на необхідності підготовки до виборів і на тому, що потрібно внести відповідні зміни до законодавства. Адже для проведення виборів під час війни держава має забезпечити дві надзвичайно важливі речі: безпеку і справедливість участі громадян.

Ці дві умови є основоположними. Проте, згідно з чинним законодавством, якщо вибори оголосити зараз, обидві ці умови не будуть виконані. Якби влада думала про необхідність проведення виборів, вона мала б почати підготовку до цього ще півтора-два роки тому, вносячи зміни до виборчого законодавства.

Хто такий Олександр Доній

Олександр (Оле́сь) Сергійович Доній (нар. 13 серпня 1969, Київ) — український журналіст, телеведучий, політик, громадський та культурний діяч. Народний депутат України 6-го та 7-го скликань. Голова Мистецького об'єднання "Остання барикада", голова Центру досліджень політичних цінностей. Автор та ведучий багатьох телевізійних програм про культуру та національну ідею. Автор концепції "25 сходинок до суспільного щастя".

На жаль, дискусія про те, чи варто проводити вибори, є запізнілою. Вибори потрібно було проводити раніше, підготувавши відповідні зміни до виборчого законодавства. Зараз ми лише обговорюємо, коли саме проводити вибори – через рік, два чи десять років. Але час для дискусій минув.

Водночас під загрозою виборів політичні сили починають замислюватися над покращенням своєї діяльності або оновленням команди. Зараз такої загрози немає. Без виборів корупція буде лише зростати, а деструктивні процеси посилюватися.

Як питанням виборів може скористатися Росія?

Путін має на меті повне знищення України як держави. Якщо почитати його статтю, там чітко простежується ідея ліквідації української державності. Він і його підлеглі робитимуть усе можливе, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні.

Зараз вони вважають, що знайшли слабке місце й намагаються "тиснути пальцем у рану". З формальної точки зору легітимність президента України не ставиться під сумнів згідно з Конституцією. Президент залишається легітимним, адже в Конституції чітко зазначено, що він продовжує виконувати свої повноваження до моменту вступу на посаду нового президента.

Проблема полягає в іншому: у Конституції не прописано, як проводити вибори в умовах воєнного стану. Чергові вибори, які мали відбутися 30 березня минулого року, були пропущені. Тепер, згідно із законом, можливі лише позачергові вибори, які можуть бути оголошені лише за певних умов, наприклад, якщо президент подасть у відставку.

Отже, відповідно до Конституції, Зеленський може залишатися легітимним президентом на невизначений термін: 20, 30, навіть 40 років, поки це дозволятиме його біологічний вік. Важливе питання полягає в іншому: скільки років це влаштовуватиме суспільство? На даний момент ситуація сприймається більшістю як прийнятна. Але чи триватиме це довго?

Є ризик, що з часом суспільство може втратити підтримку державності. Це і є частиною сценарію Путіна: зробити так, щоб українці почали ненавидіти власну державу, подібно до того, як колись ненавиділи інші держави, які панували на цій території. Якщо українці почнуть сприймати власну державу як чужу, це стане катастрофою.

Яка вірогідність проведення виборів у 2025 році?

Я не бачу жодних причин вважати, що вони стануть реальністю. Навіть якщо Захід почне тиснути на українську владу. У Європі існують власні кризові проблеми, немає єдиного бачення ситуації в Україні серед європейських еліт. Також відсутнє спільне розуміння між європейськими та американськими лідерами. Таким чином, без зовнішнього тиску українська влада почуватиметься впевнено і не буде поспішати з виборами. А це означає, що ситуація лише погіршуватиметься.

Володимир ФесенкоВолодимир Фесенко

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента"

З чим повʼязані дискусії щодо проведення виборів під час війни і чи варто взагалі обговорювати це питання, принаймні допоки триває гаряча фаза війни?

Обговорювати вибори так чи інакше будуть, адже для декого це політичний інтерес. З різних причин. Хтось уже думає не про війну, а про вибори, оскільки хоче відновлення політичного життя або ж незадоволений нинішньою владою. Такі люди, без сумніву, будуть думати про вибори.

Тобто заборонити розмови про вибори неможливо. Нинішня актуалізація цих дискусій пов’язана з кількома факторами. Це вже другий масштабний випадок, коли тема виборів обговорюється так активно. Перший раз така дискусія була наприкінці 2025 року, в очікуванні президентських виборів, коли поставало питання, чи варто їх проводити під час війни.

Зараз ажіотаж навколо виборів безумовно пов’язаний із Трампом і прогнозами щодо завершення війни. Ви, мабуть, пам’ятаєте, як дехто передбачав завершення гарячої фази війни до 30 грудня, інші говорили про 20 чи 25 січня. Очевидно, що ці прогнози не справдилися, але такі очікування відносно швидкого завершення війни є і у частини суспільства. За даними деяких соціологічних опитувань, приблизно 45–47% людей все ще вірять у швидке завершення війни. У політиків, які керуються інстинктами, такі очікування ще сильніші: якщо вибори стануть можливими, треба бути готовими, щоб не втратити час. Вони починають активізацію своєї діяльності, навіть якщо розуміють, що вибори не відбудуться найближчим часом. Для декого це також політична технологія, яка дозволяє тримати своїх прихильників у тонусі, не дати їм "розбігтися" або перейти до інших сил. Це особливо важливо зараз, коли потенційно можуть відбутися місцеві вибори.

Крім того, вибори — це питання фінансів. Під час виборчих кампаній політичні сили мають можливість збирати кошти, і для багатьох із них це є важливим джерелом підтримки в умовах війни. Навіть теоретична можливість виборів стимулює їх до збору фінансів.

Головна причина нинішнього ажіотажу — очікування завершення війни. Весною виборів точно не буде, адже прогнози про швидке завершення війни не справджуються. Але якщо Трампу вдасться завершити війну навесні, можливо, восени буде скасований воєнний стан, і тоді проведення виборів стане реальним. Це, звісно, ідеалістичний сценарій, але певна ймовірність такого розвитку подій існує.

Щодо виборів: за Конституцією України восени мають відбутися місцеві вибори. Якщо активна фаза війни завершиться і воєнний стан буде скасований, то саме місцеві вибори мають бути проведені першочергово, принаймні на підконтрольних територіях. У деяких регіонах це питання вже давно нагальне через відсутність кворуму в місцевих радах та проблеми з депутатським корпусом.

Президентські вибори також є важливим питанням. З точки зору економії коштів і організаційних ресурсів можливо, що всі вибори — місцеві, парламентські й президентські — проводитимуть одночасно. Однак громадські організації, які займаються виборчим процесом, ставляться до такого підходу критично, адже це може ускладнити організацію виборів і створити додаткові ризики для маніпуляцій.

Попит на оновлення влади є хоча б у частини суспільства. Ймовірно, наші міжнародні партнери також наполягатимуть на цьому. Існують навіть чутки, що проведення виборів може бути частиною мирних домовленостей.

Втім, головною проблемою залишається проведення парламентських виборів, адже вони вимагають серйозної організації та ресурсів.

Щодо президентських виборів, проблема виникає перш за все з організацією голосування за кордоном. Зокрема, є проблема забезпечення голосування для вимушених переселенців. Усередині України це менш критично, адже вони можуть проголосувати за місцем тимчасового проживання, така можливість наразі є. Головне — оновити Реєстр виборців, що буде потребувати перереєстрації. Це може затримати підготовку до виборів, адже, за різними оцінками, на оновлення реєстру потрібно від кількох тижнів до кількох місяців. Адже частина виборців залишилася на окупованих територіях, інші виїхали за кордон, а багато хто змінив місце проживання в межах України. Тому поновлення реєстру виборців є критично важливим.

Як питанням виборів може скористатися Росія?

Ми вже бачимо, що однією з причин проведення виборів є необхідність зняти основу для однієї з потужних російських інформаційно-психологічних операцій. Йдеться про тезу щодо нібито нелегітимності української влади, мовляв, вибори не проводили тощо. Це важливий аргумент на користь виборів.

Однак існує проблема: під час переговорів Росія, ймовірно, буде тиснути на Україну за кількома ключовими напрямами. Серед основних вимог можуть бути:

Зокрема, значна увага може бути приділена реабілітації та легалізації проросійських політичних сил. Це один із головних потенційних ризиків. У суспільстві є категорична опозиція до цього, адже проросійські партії, як-от ОПЗЖ та інші, уже заборонені.

Проте неминуче виникне дискусія про те, чи варто допускати до виборів осіб, які обиралися за списками або представляли проросійські політичні сили. Поки що законодавчої заборони на участь таких осіб у виборах немає, хоча є відповідні законопроєкти. Це буде дуже гостра й контроверсійна тема в підготовці до виборів.

Росія, зі свого боку, ймовірно, вимагатиме легалізації проросійських політичних сил як однієї з умов припинення війни. Однак українська делегація, швидше за все, буде категорично проти. Подальший результат залежатиме від воєнної ситуації, ходу переговорів і позиції партнерів, зокрема США, які загалом підтримують ідею проведення виборів в Україні після війни.

Яка вірогідність проведення виборів у 2025 році?

За оцінками різних моніторингових організацій, які займаються виборчим процесом, а також політиків, депутатів і представників ЦВК, для підготовки виборів потрібно приблизно півроку. Якщо, умовно, війна завершиться навесні, наприклад, у квітні або травні, то, враховуючи конституційні терміни проведення місцевих виборів, можна буде спробувати встигнути підготувати все необхідне до кінця року. Однак попереду багато роботи: ухвалення законодавчих змін, вирішення питань фінансування виборів, пошук ресурсів, оновлення реєстру виборців тощо. Основна проблема полягатиме в організації голосування, особливо для тих, хто перебуває за кордоном, а також для військових.

Щодо військових, то якщо буде досягнуто стійкого припинення вогню, демобілізація відбуватиметься поступово, поетапно. Одночасно мобілізувати всіх неможливо, тож частину військових залишать для контролю ситуації. При цьому більшість демобілізованих повернеться до місць проживання, оновить свої дані в реєстрі виборців і зможе проголосувати за місцем реєстрації. Частина військових голосуватиме за місцем розташування своїх частин. Таким чином, навіть за складних умов організація виборів є можливою, хоча і потребуватиме значних зусиль.

Безумовно, потреба у виборах є. В суспільстві існує запит на оновлення влади як на місцевому рівні, так і в парламенті. Окрім того, вибори не проводилися своєчасно через воєнний стан, і їх необхідність стає очевидною після завершення війни. Якщо після війни зникнуть зовнішні та внутрішні обмеження на проведення виборів, то громадськість і опозиція активно вимагатимуть їх організації. Значна частина суспільства, особливо після завершення війни, підтримує ідею виборів, адже це відповідає запиту на оновлення влади.

Під час війни проведення виборів неможливе через безпекові ризики, а також через загрозу внутрішнього розколу. Проте після війни ситуація змінюється, і вибори стають важливим механізмом стабілізації.

Одним із головних завдань виборів є зняття соціальної та політичної напруги, яка накопичувалася під час війни. Після війни в суспільстві неминуче виникнуть суперечки щодо будь-якої мирної угоди, яка, ймовірно, включатиме певні поступки. За опитуваннями, близько третини населення критично ставиться до будь-яких угод із Росією.

Хто такий Володимир Фесенко

Фесенко Володимир (8 листопада 1958, Лозова, Харківська область) - український політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента". Лауреат премії "Celebrity Awards 2020" в номінації "Політолог року", пише Вікіпедія.

Джерело матеріала
loader
loader