У 2019 році, коли Дональд Трамп вперше проголосив, що Сполучені Штати повинні "купити Гренландію" у Данії, данська прем'єрка Метте Фредеріксен справедливо відкинула цю ідею як абсурдну та наголосила, що Гренландія не продається.
Але Трамп повертається до Білого дому, і тепер він вважає, що питання не зняте з порядку денного.
Якими б приголомшливими не видавалися його заяви, можна точно говорити, що це вже не жарти.
Про те, чому Гренландія має залишитися з Данією і не поспішати до незалежності, читайте в колонці колишнього прем'єр-міністра і міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта Непристойна пропозиція Трампа, або Чому Данія має зберегти контроль над Гренландією.
Далі – стислий її виклад.
Автор колонки наголошує, що до статусу Гренландії слід ставитися з обережністю і співчуттям, щоб не допустити набагато більшої кризи, яка не слугуватиме інтересам жодної зі сторін суперечки.
Для цього він пропонує згадати історію.
Гренландія була данською колонією до 1953 року; відтоді вона стала фактичною провінцією Данії.
Потім 1979 року цей острів (найбільший у світі) отримав повноваження для самоуправління.
А від 2009 року Гренландія зберігає широку автономію у складі Королівства Данія.
В столиці ухвалюють рішення лише щодо кількох сфер політики – це перш за все безпека і оборона.
Решта залишається під контролем уряду в Копенгагені.
Більшість політичних партій Гренландії прагнуть незалежності для острова, і за угодою 2009 року вони мають право провести референдум з цього питання.
"Але більшість гренландців визнають, що час для такого кроку ще не настав.
Спочатку Гренландія повинна розбудувати необхідний рівень спроможності, щоб далі вона могла функціонувати як незалежна національна держава", – констатує Більдт.
Він припускає, що на тлі останніх заяв Трампа дискусії щодо незалежності острова домінуватимуть на наступних виборах у Гренландії, які відбудуться не пізніше 6 квітня.
Але дуже сумнівно, вважає колишній прем’єр Швеції, що знайдеться багато прихильників обміну данського правління на користь переходу острова до міцних руки Трампа та його MAGA-уряду.
"Подобається це чи ні, але гренландці віддані скандинавській моделі добробуту і наразі, схоже, не готові відмовлятися від неї на користь американської моделі", – пише автор колонки.
Він наводить дані, що більше половини державного бюджету острова фінансує уряд Данії, а 90% експорту з острова (в основному креветки) йде до Євросоюзу, на ринок якого вони мають привілейований доступ.
Крім того, військові загрози для Гренландії мінімальні.
Хоча Росія і Китай також мають територіальні та економічні амбіції в Арктиці, найближче розташування російських військових знаходиться на відстані 2000 кілометрів через Арктику.
Китай ще далі.
У Гренландії вже присутні військові США.
За угодою ще 1951 року (підтвердженою у наступних домовленостях), Пентагон має право базувати військові об'єкти на території Гренландії.
Данія зі свого боку тримає навколо Гренландії патрульні кораблі й незабаром отримає безпілотники для спостереження; але основною метою її невеликої військової присутності є пошукові та рятувальні операції.
Можливо, зрештою шлях до більшої автономії призведе острів до незалежності – але йти цією дорогою потрібно розважливо, а не через залякування та підштовхування з пихою.
"А непристойна пропозиція Трампа, зроблена під дулом пістолета, не тільки абсурдна, а й небезпечна.
Натомість нинішні відносини Гренландії з Данією, що розвиваються в дружньому дусі і без примусу, є, очевидно, найкращим варіантом для острова", – резюмує колишній прем’єр Швеції.
Докладніше – в матеріалі колишнього прем'єр-міністра і міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта Непристойна пропозиція Трампа, або Чому Данія має зберегти контроль над Гренландією.