Politico пояснило, чому можливе вторгнення Трампа до Гренландії буде "найкоротшою війною у світі"

У 1951 році Сполучені Штати підписали угоду з Данією, в якій зобов'язалися захищати Гренландію від нападу. Пройшло 74 роки, і тепер загроза походить з боку Америки. Цього тижня Дональд Трамп сколихнув Європу, коли відмовився виключити можливість застосування військової сили для анексії найбільшого у світі острова, автономної території з населенням 57 тисяч осіб, яка є частиною Королівства Данія.

США мають, безумовно, найбільший у світі оборонний бюджет, витративши минулого року 948 мільярдів доларів. Їхні збройні сили налічують 1,3 мільйона військовослужбовців, частина з яких наразі дислокується в Гренландії. Данія, зі свого боку, минулого року витратила 9,9 мільярда доларів, має лише 17 тисяч солдатів, і більшість її важкої техніки для ведення наземних бойових дій була передана Україні, зазначають кореспонденти Politico.

Якби Трамп здійснив свою погрозу анексувати Гренландію силою, "це була б найкоротша війна у світі, оскільки Гренландія не має оборонного потенціалу. Американці були головними", — сказав Ульрік Прам Гад, старший науковий співробітник Данського інституту міжнародних досліджень.

"Данія чітко усвідомлювала, що не може захистити Гренландію від будь-кого самотужки. Якби Трамп спробував захопити територію силою, питання в тому, з ким би [американці] воювали? З власними військовими? Вони вже там", — сказав Крістіан Сьобі Крістенсен, старший науковий співробітник Центру військових досліджень Копенгагенського університету. 

Після закінчення холодної війни США значно скоротили свою військову присутність на острові, але на космічній базі Пітуффік на північному заході Гренландії залишилася радіолокаційна станція раннього попередження. Це ключовий актив, який може виявити космічні апарати і балістичні ракети, в тому числі потенційні ядерні боєголовки, запущені Москвою.

Тим часом, збройні сили Данії не оснащені й не підготовлені для того, щоб протистояти вторгненню США. Сьобі Крістенсен додав, що вони "займаються більш буденною військовою діяльністю в мирний час" і регулярно розгортають морські патрульні літаки й кораблі в гренландських водах.

"Хоча збройні сили Данії набагато менші за американські, Копенгаген, тим не менш, є однією з тих європейських столиць, які з початком війни в Україні дуже серйозно поставилися до необхідності посилення оборони. Минулого року Данія витратила 2,37% свого ВВП на військові потреби, що перевищує цільовий показник НАТО у 2%, і планує подальше збільшення витрат", — пишуть кореспонденти.

Раніше газета Financial Times пояснила, в чому полягає небезпека заяв Трампа про захоплення Гренландії. Вони підривають позицію західних демократій, які стверджують, що військові дії Владіміра Путіна щодо повернення контролю над Україною чи можливий напад Китаю під керівництвом Сі Цзіньпіна на Тайвань є неприпустимим порушенням міжнародного права.