Можливе перемир’я в Україні колишній британський офіцер порівняв з передумовами Першої світової війни
Можливе перемир’я в Україні колишній британський офіцер порівняв з передумовами Першої світової війни

Можливе перемир’я в Україні колишній британський офіцер порівняв з передумовами Першої світової війни

Можливе перемир’я в Україні колишній британський офіцер порівняв з передумовами Першої світової війни

При чому Том Коллінз звернув увагу на те, що західне суспільство також має змінитися.

Трохи менше ніж за два тижні Дональд Трамп стане 47-м президентом США. Більшість світу затамувала подих в очікуванні того, що він робитиме, коли візьме кермо влади у свої руки, і він вже зробив чимало натяків. Ці натяки не слід сприймати як констатацію факту, а радше як риторику сильного бізнесмена, що вказує бажаний напрямок руху. Але те, що можна сприймати серйозно, – це обіцянку Трампа припинити бойові дії в Україні, пише в колонці The Telegraph ексофіцер британської армії Тім Коллінз, який служив у SAS і був командувачем Royal Irish під час вторгнення в Ірак у 2003-му.

І Росія, і Україна, зазначає автор, виснажені після майже трьох років війни, яка, як сподівався Владімір Путін, триватиме лише три дні. В Україні закінчуються людські ресурси, щоб протистояти агресору у війні, яка перетворилася на війну на виснаження.

«Але, напевно, більшість світових лідерів подумають, що мир може бути лише благом. Війна – це погано для бізнесу. Однак, мир якою ціною? Нам потрібно зазирнути в історію, щоб побачити потенційні наслідки», – йдеться у колонці.

У контексті російсько-української війни та заяв Трампа про встановлення миру Коллінз нагадав про Портсмутський мирний договір, який 1095 року поклав край російсько-японській війні. Остання призвела до знищення російського Далекосхідного та Балтійського флотів. Цар був принижений, і за цим послідували реформи в російських військах. Почалося будівництво нової, сучасної, величезної російської армії.

«Проблема полягала в тому, що німецький Генеральний штаб, спостерігаючи за цим з Німеччини, яка мала обмежені ресурси, дійшов висновку, що вони не зможуть перемогти російську армію до 1916 року. Якщо Німеччина хотіла мати шанс на перемогу у майбутній війні, це мало статися не пізніше 1914 року. Так і сталося», – зазначив Коллінз.

За його словами, мир дозволить Путіну втриматися на посаді та претендувати на певну форму перемоги. Ексофіцер переконаний, що безсумнівний напрямок голови Кремля руху буде таким же, як і у царя до нього: реорганізуватися і переозброїтися найсучаснішою зброєю, вивчаючи уроки полів битв, на яких українці принизили набагато більшу російську армію так само, як японці розгромили нібито більш потужних росіян під Порт-Артуром і Цусімою. Після того, як Путін відновить свою армію, його наступний рішучий крок може відбутися лише через роки: хоча, звичайно, українці можуть зробити той самий розрахунок, що й німці, і спробувати завдати удару до того, як він буде повністю готовий.

Тим часом, додає Коллінз, Путін і росіяни вже винесли певні уроки зі слабких спроб Заходу відреагувати на вторгнення в Україну. Одним з них є визнання вразливості західного суспільства. На хвилі руху «Життя чорношкірих мають значення» та необмеженої імміграції очільник Кремля бачить Захід, який не має ані згуртованості, ані здатності впоратися зі значними потрясіннями, які могла б спричинити загальна війна.

Колишній британський офіцер зауважив, що теоретично в Європі є багато мільйонів молодих чоловіків придатного до військової служби віку. Однак занадто багато з них не тільки не бачать себе потенційними солдатами країн, в яких вони проживають, але навіть навпаки вважають себе потенційними повстанцями проти них. Путін, за словами Коллінза, може вважати, що їх можна переконати повстати та взяти те, що вони хочуть від деморалізованих і розділених західних суспільств. І зробити це можна за допомогою добре скоординованої інформаційної атаки. 

Ексофіцер переконаний, що очільник Кремля міг би це зробити, і за такого сценарію завоював би Західну Європу. Коллінз підозрює, що Путін прагнутиме до відновлення старих кордонів Радянського Союзу, але зі спробою сформувати держави-сателіти по всій Західній Європі, які покладатимуться на його лідерство, аби відповідати могутності Китаю і США.

«Що стосується нових російських сил і наших власних, якщо ми зможемо змусити себе реорганізуватися, то тут є подальші уроки», – додає колишній офіцер.

За словами Коллінза, війна в Україні показала, що потреба в оснащенні техніки переважає над пріоритетом оснащення людей. Поява бойових дронів, дистанційно керованих бойових машин, гіперзвукових ракет і високоточної зброї, а також безпрецедентна кібервійна змінили параметри війни. У минулому війни велися у вимірах суші, моря, повітря і космосу. На початку війни в Україні п'ятий вимір – кіберпростір – утвердився як життєво важлива сфера конфлікту. Потім, з розвитком війни, життєво важливим став новий вимір – те, що Коллінз називає ресурсним/індустріальним/соціальним виміром.  

«Той, хто зможе домінувати в ресурсному/індустріальному/соціальному вимірі, зможе виробляти обладнання та зброю з технологічною перевагою, щоб домінувати на полі бою. Але все це буде нічим без суспільної волі боротися і перемагати. Українці не розраховуватимуть на те, що Договір Мар-а-Лаго буде довготривалим. Вони будуть готуватися до наступного раунду. Цікаво, що робитимемо ми на Заході?», – підсумував Том Коллінз.

Нагадаємо, наступний президент США Дональд Трамп після зустрічі у Парижіз Володимиром Зеленським заявив, що формуєконцепцію закінчення війни. Він зауважив, що український лідер хоче укласти угоду. Згодом Зеленський пояснив, що йдеться насамперед про дієві гарантії миру. У Кремлі також відреагували на заяви Трампа, зауваживши, що Росія відкрита до переговорів лише на умовах червневого ультиматуму Владіміра Путіна.Водночас днями в Адміністрації Путіна заявили, що не бачать передумов для закінчення війни зараз.

Джерело матеріала
loader